falola

Сьогоднішній випуск 13 фактів давно чекали всі, принаймні 2 останні місяці час від часу хтось та й писав "коли ж будуть факти від Тані?" І - ось вони. Факти, над якими я сміялась до сліз). Дуже багато з них сюди не потрапили, бо я навіть не знаю як це пояснити нормальним і адекватним людям. А ще тут дуже дуже багато фото, які я вибирала понад годину). Нема що казати - Таня знає мене краще за всіх, вона відчуває мене як відчувають один одного близнюки, мене фізично все болить, коли ми не бачимось довше кількох днів і тільки з нею я можу не соромитись і висловлювати всі свої, навіть найдурніші міркування. Ніхто не може так попустити і так підняти як Таня). І тому її факти порвали всьо)). Знову ж таки не переправляла форму діалогу і звертання) сорі) 1. Тільки з тобою я можу вести в нотатках рубрику "що мене харить, або може довести до сіпання ока" (так само як я нотую 13 фактів перш ніж назбирати щомісяця, Таня занотовує що її бісить) 2. В д

Зараз буде велетенська порція мімімішності і няшності.  13 дивовижних фактів про мене, які написала Матуся. Скажу відверто, коли я їх читала, то трошки зворушилась до сліз. Рахую дні до зустрічі з найдорожчою, а поки читайте.  Мама написала все у звертанні до мене, спочатку я хотіла виправити, але потім передумала. Мої коментарі будуть в дужечках)). 1. Коли ми вперше зустрілись, ти кліпнула ( не моргнула!!, а саме КЛІПНУЛА) мені ОДНИМ очком. Я більше ніколи не бачила, щоб хтось так вмів робити:) ( тим не менш досі не вмію моргати)  2. Тато назвав тебе моїм ім'ям на честь своєї мами. ( в нашій сім'ї надзвичайне скупчення Оль. Мама, бабуся, бабуся мого хлопця і його тітка теж всі Олі. В побуті вже було тисячу і один прикол на тему: "Ооооль!" - "Та не ти, я до Олі кажу, до мами". 3. Ти сновида ( рос. "лунатик") і говориш уві сні. ( я думала, що переросла це в підлітковому віці, але Микола сказав, що кілька днів тому я йому уві сні шось роз

Парк знаходиться під Краковом і  охоплює величезну територію і я впевнена, що там знайдуть щось для себе люди будь-якої вікової категорії.  Але розповім суто наш досвід. Ми приїхали в обідню пору, запаркувались (5zł) i пішли по квитки. 💰109 zł - квиток на цілий день. Це означає що за жодний атракціон ти не повинен платити окремо. Далі рушили одразу в кінець парку, бо там найекстримальніші атракціони. В жодній черзі ми не стояли довше 20 хв. При вході на атракціон є табло на якому видно скільки людей за один раз катаються, що допомагає розрахувати час очікування. В середньому час катання від 30 секунд до кількох хвилин. Але(❗️) воно того дуже варте. Коли ви сідаєте в атракціон у вас забирають торби і головні убори, але не сціть по литках - нічого з тих поличок в нас не пропало, а там були і телефони і гроші. До речі, про телефони - навіть не думайте, що у вас буде шанс зняти щось під час катання. Дуже страшно і тому вчіпляєшся в ті ручки всіма фібрами душі і кінцівками тіла. Загало

Перше, що я зрозуміла - в Європі цілком нормально часто переїжджати і шукати кращі варіанти. Друге - вибір є. В Тернополі я винаймала житло в самому центрі, проте дизайн був ще той (стіна з каміння, яке випирає, блакитні обої і золоті панельки під стелею, майже неоново-зелена кімната і страшнюча ванна. Ну і найгірше, то мабуть павуки. І хоч я любила цю квартиру, але скоріше за її атмосферність. Це була епоха тусовок на Руській, де перейшли майже всі наші друзі і випадкові знайомі, було багато дівчачих ночівлей, пісень під гітару до приїзду наряду, потопи і п'янки, репетиції Амігурумі і перший борщ в моєму виконанні. В Любліні теж є свої плюси і мінуси і я вирішила написати, може комусь пригодиться. Мінуси: - кожне житло на OLX треба передивлятись особисто, перш ніж підписувати угоду. Це займає інколи кілька днів, добре, що в нас тут близькі друзі, які приютили в себе. - саму угоду теж потрібно дуже уважно читати. Якщо не знаєте мови краще самому взагалі нічого не підписувати

Переїзд в межах міста дався мені дуже легко - за кожною забутою шкарпеткою я могла проїхатись маршруткою за 15 хв. Мама купувала побутові засоби часто на двох, бо акції, бабуся варила смаколики, "бо ж діти прийдуть на вечерю", Таня зносила свої манатки до мене, коли лінь було носитись весь день, а я мала ще більше простору для тотального безладу. В багатьох питаннях я перфекціоніст, але це в жодному разі не стосується моментів, коли я кудись швидко збираюсь. На квартирі в центрі Тернополя в мене майже не було флетлеїв на підвіконнику, бо куда там шось розкладати, поміж косметики, чашки з-під чаю, вирівнювача і колгот. Якби не монічний стан кілька разів на тиждень - я б захламила всю квартиру, під'їзд, квартал, планету!!! Відволіклась. Так от. Переїзд в іншу країну - інша річ. І добре, коли він припадає на літо, коли не потрібно везти з собою пуховик (суперечливе питання з урахуванням цьогорічного літа, проте), чоботи, лижний костюм, камін і самовар.  Але дуже важл