К основному контенту

Сообщения

Сообщения за апрель, 2013

і так кожного дня:)

-телефон -будильник - вікно - термометр - чайник - зубна щітка - відображення - шафа з одягом - дзеркало - шафа з одягом - сумка - блокнот- макіяж - зачіска - навушники - ключі - телефон - сходи - асфальт - прибиральниця - зупинка - маршрутка - люди - "шостий магазин" - вокзал- озеро - зупинка - корпус - двері - чергова - парта - фортепіано- блокнот- телефон - інтернет - пари - перерва - чай - пари - зупинка   - озеро - центр - офіс - люди - магазин - сходи- офіс - зупинка - маршрутка - люди - вокзал - "шостий магазин" - дім - душ - інтернет - телефон - під*їзд - сходи - дах - люди - сміх - місяць - ніч - сходи - під*їзд - ключі - зубна щітка - інтернет - ліжко - подушка... так і живем.(с) 

Симфонія за моїм вікном...

Ось лежу я собі на дивані після важкого робочого дня і слухаю весну. Це відчуття знайоме мені ще з дитинства...Як тільки надворі починала звучати весна - мені одразу до недожливості лінь було писати домашню роботу... Я малювала квіти на полях зошита або просто дивилась у вікно..  ця весняна симфонія невеличкого містечка: двигун машини, вибивання килима, дитячий сміх\плач\крик, голоси турботливих матусь, балачки бабусь біля під*їзду (так, так, вони вже тут)), поскрипування старої-як-світ качелі, м*яч, що відбивається об землю, якась неочікувана тут пташечка цвірінькає, домофон, мобільні рингтони... Це все органічно перетворюється у суміш, яка надихає мене і заспокоює.  Прекрасний сонячний вечір... Я страшенно втомлена, але намагаюсь примусити себе вийти ввечері надвір. Адже на даху уже офіційно відкритий літній сезон насолод.. Весна, дякую, що ти тут.

Хто не ризикує - той не повертається додому:) або Львівські пригоди.

Поки друкується мій реферат про Горовиця В.С. (шикарний піаніст, послухайте, мав 24 (!) Греммі за життя) і поки я налаштовуюсь на вивчення семінару з психології, думаю варто поділитись з вами своїми враженнями про нашу маленьку подорож у Львів. Трапилась ця вся історія у неділю - день, коли всі нормальні, віруючі люди ходили до церкви і вітали один одного з Благовіщенням. О 9:30 я, Ксюша і Саша відкрили двері нашого (визнаного Україною) Найкращого вокзалу. Одразу в очі, в ніс і інші рецептори вдарив надзвичайно "приємний аромат" бруду і вологи.Отут і з'явився перший знак -дивна бабця, звертаючись до нас, сказала: "И тут эти Еговы, да девочки, везде они". Не встигли ми пройтись в пошуках повітря залом, як бабця тут як тут : "А там пьяночки, всё время пьяночки". Ну ясно, подумала я і відправила Сніжані повідомлення, що "я мо". Ніхто так і не знає сенсу цієї смс:). В 9:56 ми зайняли свої місця у вагоні і рушили. Дорога пройшла надзвичайно швид

узагальнення.

кажеш, знову дощитиме я прокидатимусь о шостій а вже за годину мене через все місто наче тварину у клітці - за два п'ятдесят синці під очима не розпізнати чи розтерлася туш, чи просто давно безсоння криза - це коли не розплутані навушники, зім'яті подушки, все картонне. закриваю жалюзі. цвіте орхідея. підвіконня. [O.F.]