К основному контенту

Вишневий цвіт, Великодній.

Я вкотре запізнююсь на пари, 10 хвилин шукаю сонячні окуляри, думаю над тим, як дістала та "вища освіта", розплутую навушники, капці занадто гарні, щоб не тиснути, по телевізору напевно 7 рік підряд "Не родись вродливою", це мене затримує біля екрану ще більше...
Збігаю сходами, органи чуття пронизує неймовірної сили аромат черемхи, затримую подих, вмикаю Capital Cities і вперед..!
Під*їжджаю до корпусу, ховаю в рюкзак Жадана "Anarchy in the Ukr", беззмістовний втик у вікно:
"Весна. +20. Міні спідниці, балетки, яскраві піджаки, де-не-де чорні шкірянки, які минулого року всіх так підхарювали...Весна."
Через кілька годин я знов у маршрутці, знову за вікном хтось у майках, хтось в туніках... а я думаю про те, як добре, що в мене є джинсова куртка. Плащі до суконь, шкірянки до айфонів, все стильно. Як джинсівка до кедів. Відчуття вселенської гармонії.
На районі мене вже зустрічає гроза. Світлі штани безмежно щасливі з цього приводу, впадло йти в магазин по солодощі... мокну і вдихаю. Цвіт, чиста трава, зелень якої заспокоює і тішить очі, запах весняної зливи... Добре. Так добре.

А тепер поясню, чого ми тут зібрались.
По-перше, треба ж кудись фотки закинути мені :)
А по-друге, ми з вами, браття, щойно пережили епопею Великодніх свят.
Якщо в двох словах, то для мене це перший в житті Великдень, відсвяткований не вдома. Цьогоріч Микола забрав мене до себе в село, щоб я , бамівська пацанка, хоч раз в житті відчула атмосферу празника.
І з приводу цього можна обговорити такі фішки.
1) Бережани. Чудесне містечко, яке трішечки нагадує рідні серцю Підгайці. Там ростуть магнолії, жовтіє Церква на головній площі, осипається і надіється на реставрацію фортеця і просто затишно.





2) Їжа. Тут і їхати ніде не треба - всюди Великдень - це хавчик. Багато-багато-багато. Голубці, шинка, холодець, ковбаси, мнєсо, пляцки, яйця і хрін. Дохрону хрону.:) 
3) Церква. Вкотре підтверджую, що Церква - найбільш світське місце, в клубі часом і то більше духовності:). Ну гаразд, не більше, це я гіперболізую.
Тепер я знаю всі останні плітки села Вербів, тепер мене знають всі вербівські бабці і ще один факт - на 13 бабусь припадає 12 однакових турецьких хустин.
(гра "Знайди Фаль")
3) Молодь. Цей пункт краще назвати Самогон. Який я цьогоріч вперше спробувала.:).
молодь тут без жодного пафосу святкує на повну катушку.:)



4) І найбільш приємне - коханий водив мене такими живописними місцями, що годі і розповідати. Враження, ніби там скупчення всієї досконалості української природи - квітучі вишні, хвойні ліси, лелеки і равлики:)




Нічого додати - Великдень видався на славу - досі не можу відійти.

Коли придумаєте, як змотивувати мене до навчання - пишіть.
Ваше сяйво ялинкове, Фаль.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...

Мужчини не мовчать

Як приручити мужика під одним дахом 2.0 Ми думаємо, що знаємо їх на 100%, що прораховуємо кожен крок вперед і пояснюємо всі вчинки, але після цієї статті я зрозуміла, що мало знати мужчин - потрібно ще й вміти використовувати ці знання.  Хотіли відповідь чоловіків? Вмощуйтесь зручніше, вони постарались. Глава І Кордони або Його полиця  В кожного мужчини є Його Свята Недоторканна Територія, на яку не дай Бог покласти бодай погляд. То може бути гараж, поличка у ванній, чи робочий стіл або ж ящик з інструментами, навіть шуфляда з шкарпетками. Правило перше і єдине - не чіпай. Не чіпай, навіть якщо долоні чухаються від цікавості, не чіпай, якщо тобі раптом знадобилась викрутка, не чіпай навіть в страшному сні, НІКОЛИ. І не прибирай там. Він сам потім з любов‘ю в очах протре кожну дрібничку і окине все поглядом Володаря.  Володька:   Моя любима малишечка - це святе! Ненавиджу, коли "женщина с которой я живу" мацає її своїми руками. Не розумію, нафіга їй бави...

FallStyle October'2016

Я вважаю, що в році є 2 найкрасивіших місяці - квітень і жовтень. Що той, що той за рахунок дерев змінює місто в неповторну красу і надихає кожного, навіть найзануднішого скептика. Істотам також хочеться якось вирізнитись і зробити ранковий вихід з дому якнайменш болісним:) Поняття не маю, що в таких випадках мотивує чоловіків, а нас, справжніх леді (чи не вперше вживаю це словосполучення на свій рахунок), єдино втішає можливість пройтись по місту в новому, осінньому образі. Отож, осінній FallStyle !!! 1. Телефон я тримаю в руках 80% дня, тому він мусить виглядати як і власниця:)) На цей чехол можна залипати цілий день, бо блискітки рухаються і плавають. Замовляли на алі, що значно економніше, аніж купувати тут. 2. Наступний пункт це ремарочка до попередньої статті - догляд за обличчям. Завжди думала, що сироватки - це для бабусь, в крайньому разі для матусь, а виявляється це жахлива помилка! Коли наношу  вранці сироватку SPA від Oriflame і через 20 хв кр...