Вона народилась біля моря... Але не на березі сонячної Болгарії чи гарячої Турції, а посеред чебуреків, волоцюг, п'яних відпочивальників, дешевих дівок і бруду - одним словом, в Україні. Мати ростила доню сама, жили жалюгідно, доводилось здавати власне житло і товктись у сараї родички, з підліткового віку подалась у офіціянтки. Пухкенька сіроока дівчинка з довгим русим волоссям і невизначеними мріями. А через кілька років від неї залишається лише ім'я - Майя. Лупин хутір, розбита хата, геть хвора дівчина і всюдисущий запах м'яса. Я завжди з величезною повагою відносилась до Люко Дашвар. Не тому, що вона "Золотий письменник України", а тому що вміє. Її мова не така екстравагантна і специфічна, як у Марії Матіос, її сюжети не такі "злочинні" як у Ірен Роздобудько, а втім Люко Дашвар займає свою нішу в українській прозі абсолютно аргументовано і доречно. "На запах м'яса" один з тих творів Дашвар, після яких думаєш: "Навіщо?" Наві
Будь-які старт-апи мають шанси на успіх. Іздрик