К основному контенту

"Обережно, спойлери".

Закінчилась сесія і почалось літо. Думаєте, я два тижні їздила десь чи вела активний спосіб життя?? Ні. Я сиділа вдома і дивилась серіали. 
Спочатку це був 5 сезон "Game of Thrones". Один з моїх улюблених серіалів. Звичайно, до кінця сезону майже всіх героїв вбили, але головне, що мій коханий герой Тіріон вижив.
Найбільша радість усіх поціновувачів серіалу, крім Ксюші - нарешті вбили Джона Сноу.

Далі я вирішила вибирати серед серіалів 2015 року випуску і , на щастя, вийшло тільки по 1 сезону.
"Батл Крік" - детективний серіал про двох копів. Один місцевий детектив, нервовий і нерішучий романтик, а інший - агент ФБР, якого перевели до них в місто. Вони стають напарниками, але кожен має свої секрети.
Не надто динамічний сюжет, але продовження я буду чекати.

Паралельно з тим почався інший серіал - "Шепіт". І він найцікавіший з усіх. В одному місті протягом місяця кілька дітей, керуючись вказівками свого уявного друга починають вбивати рідних, знаходити секретні матеріали і допомагати у злочинах.

І останній, але не останній за крутістю - "Водолій". Рецепт простий: відлуння реальних подій, пов'язаних з серійним вбивцею Чарльзом Менсоном + група крутих детективів  і  працівників міліції, які віддані справі + харизматичний Девід Духовни, який змушує хвилюватись усіх жінок в радіусі 100 км.
На разі це найцікавіше, що трапилось в моєму житті за останній місяць. Але через тиждень трапиться щось значно важливіше - літературно-музична подія, на яку я вас запрошую.
Жадан, Іздрик, Один в каное і ще багато-багато цікавого.
28 червня о 16:00 в дворику Бункермуз.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

URDay 6: Небесна Manna або різниця між релігією та віросповіданям. Ярина

Є люди, які з'являються в житті несподівано. В аудиторію жіночого хору зайшла дівчина з довгим світлим волоссям, в кенгурушці і якихось прикольних кросах. Я була першокурсницею і не могла відвести очей від цієї дівчини. Щось у ній було таке, що мій мозок ідентифіковував як "крутість". Скупчення енергії, впевнена хода, кроси? Годен знати. За рік цю випускницю я бачила лише кілька разів, так само як бачили мене цьогоріч наші першокурсники. Єдине, що я знала - що їй як нікому пасує ім'я Ярина. Те, про що ми поговоримо сьогодні з нею - тема, яку блогери воліють не піднімати, бо занадто багато суперечок останнім часом (споконвіків).Але не тільки тому, що Ярина несе свою філософію, яка йде в розріз і з атеїстами, і з релігійними людьми, а ще й тому, що вона безмеж талановитий автор і виконавець в такому екзотичному (поки) для нас жанрі worship.Запрошую знайомитись!  Моя сім'я - це тато, мама і брат. Народилася я в Тернополі, кажуть, шо в 1 роддомі)) (перенош...