К основному контенту

"Обережно, спойлери".

Закінчилась сесія і почалось літо. Думаєте, я два тижні їздила десь чи вела активний спосіб життя?? Ні. Я сиділа вдома і дивилась серіали. 
Спочатку це був 5 сезон "Game of Thrones". Один з моїх улюблених серіалів. Звичайно, до кінця сезону майже всіх героїв вбили, але головне, що мій коханий герой Тіріон вижив.
Найбільша радість усіх поціновувачів серіалу, крім Ксюші - нарешті вбили Джона Сноу.

Далі я вирішила вибирати серед серіалів 2015 року випуску і , на щастя, вийшло тільки по 1 сезону.
"Батл Крік" - детективний серіал про двох копів. Один місцевий детектив, нервовий і нерішучий романтик, а інший - агент ФБР, якого перевели до них в місто. Вони стають напарниками, але кожен має свої секрети.
Не надто динамічний сюжет, але продовження я буду чекати.

Паралельно з тим почався інший серіал - "Шепіт". І він найцікавіший з усіх. В одному місті протягом місяця кілька дітей, керуючись вказівками свого уявного друга починають вбивати рідних, знаходити секретні матеріали і допомагати у злочинах.

І останній, але не останній за крутістю - "Водолій". Рецепт простий: відлуння реальних подій, пов'язаних з серійним вбивцею Чарльзом Менсоном + група крутих детективів  і  працівників міліції, які віддані справі + харизматичний Девід Духовни, який змушує хвилюватись усіх жінок в радіусі 100 км.
На разі це найцікавіше, що трапилось в моєму житті за останній місяць. Але через тиждень трапиться щось значно важливіше - літературно-музична подія, на яку я вас запрошую.
Жадан, Іздрик, Один в каное і ще багато-багато цікавого.
28 червня о 16:00 в дворику Бункермуз.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...