К основному контенту

Один абзац нудоти і кілька - про корисне.

Осінь - це серіал "Друзі".
Це безкінечні кафе, канапи, пляцки, балачки, сміх і зимні ноги. Це меланхолія в мозку і кріпатура в серці, воно ж бо стискається від ностальгії.
Вересень пролетів настільки швидко, я навіть не встигла написати жодної статті, а такого ще не було. Пробачте, це через зміну робочого місця і магістерського трешу.
Так от - 1 жовтня. 
Мене знову болять люди. Люди, які відриваються як частини тіла і згадують про себе рідкісними дзвінками. То якийсь такий стан, ніби вчишся ходити після перелому обох ніг. Я не можу перечитувати статті 4-річної давності, бо в них так багато імен, котрі вже за сотні кілометрів. Мій внутрішній егоїст тільки мучиться - цікаво, чи сумують вони за мною так, як мене тут болить.
Життя пролітає як емо з даху. (олскульний жарт для покоління 90-тих).

Більшість моїх друзів роз'їхались хто куди, в нашій бамівській сім'ї з'явилось перше маля (!), не встигаю відвідувати всі весілля друзів, але не думайте - я теж піднялась! наприклад, я вже 2 місяці не вживаю алкоголь. 
Як це сталось зі мною, скажете ви?
А отак. Приїхала я з моря і зрозуміла, що все. Далі нема куди. Щоб ви розуміли - алкоголь я вживала 8 років. Не стабільно, проте все ж. Навіть цей блог був створений для опису тусовок, що тут говорити про звичайні вечори в компанії друзів і пива. (Мама і тато, вибачте за цю статтю. Ви виховували мене добре, але двір Баму мав теж вплив:)).
На цю хвилину деякі мої колєги все ще не вірять, що я не зірвусь і не залиюсь в роги.
Інші ж навіть роблять ставки - як швидко я зверну з праведного шляху.
За ці 2 місяці я стикнулась з мільйоном реплік: "ти що вагітна?", " ти шо слаба?", "ти перейшла на наркоту?(були і такі випадки:))), "ти жартуєш?", "може все-таки пивка?"...
І подумала, невже ситуація була настільки критичною??
Я не відношу себе до алкашів. На тиждень я випивала 2 - 3 рази пиво або вино в різних компаніях друзів і рідко переходила межу сп'яніння. Думаю, зараз можна відверто це розповідати, бо цей блог бачив всі мої злети та падіння.
Але якщо підсумувати - то кожна зустріч з колєгами супроводжувалась випивкою.
Не дивлячись на це, кинути було легко. Я ніколи не мала ніяких звичок від яких було б важко відмовитись  - хіба серіали, але давайте обсудимо відмову від них ближче до весни:)
Перший тиждень я автоматично відкривала в "Козі" в меню пивні закуски і , більше того, замовляла їх. Так я відкрила для себе, що не настільки обожнюю чіпси, коли до них беру сік.
Ще я вперше в житті спробувала безалкогольне пиво. 
Чесно кажучи, обов'язково колись спробую на комусь з близьких експеримент з плацебо - настільки схожий смак на звичайне пиво, що й не дуже відрізниш. Може хтось і сп'яніє:)
Крім цього я осягнула істину Франківського Михайла  - можна веселитись тверезому. Я вже не в тому віці, коли алкоголь додає сміливості для якихось вчинків - тепер я двіжую просто так. І звісно, друзі чомусь продовжують запрошувати мене на вечірки:) 
Продовжуючи тему напоїв - я відкрила для себе безалкогольні коктейлі. І це, переважно, така смакота! В теплішу пору це були різноманітні лимонади, а тепер я заново відкриваю для себе меню чаїв. І спокійно наминаю чізкейк, поки компанія хрумає пивні закуски.
Щодо змін організму - то вони виключно позитивні - за 60 днів я повністю відмовилась від тонального крему (за винятком концертного макіяжу, він потребує 3 метри штукатурки),  а загалом настільки шкіра стала м'якою і без разючих запалень, що тепер можу спати на годину довше - фарбую тільки брови та вії. 
Волосся також сказало "Сенк ю вері мач" і перестало так жахливо сіктись. Прагну до прекрасного - відрощую природній колір, бо не бачила його вже років три. І тим не менш, щодня мене запитують "ти пофарбувалась?" - природній блиск і живий відтінок тверезої людини:).
І найприємніше - нарешті зрушилась з мертвої точки земного тяжіння і без зусиль скинула 4 кг зайвої ваги.

Я не буду проповідувати ЗОЖ, кожен сам вирішує, що вживати і як відпочивати. Але якщо ви хочете спробувати щось новеньке - це дуже корисний експеримент:).


Обіймаю вас, ховрашки і мишенята. 
P.S.  В нас тут 30 000 переглядів сталось. Приємність і стабільність. Дякую за те, що ви зі мною.


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на