"Бумбокс" супроводжує мене по життю.
Здається, що це кармічно мій гурт, бо кожна їхня пісня з'являється саме в той момент, коли її треба чути.
Пам'ятаю, як мені було 12 років і ми з коліжанкою влітку сиділи на стадіоні 21 школи і вона сказала "Зараз я включу пісню, яка тобі точно сподобається".
Це були "Квіти у волоссі" і тоді я ніколи б не подумала, що буду переосмислювати її зміст в 22 з абсолютно іншими думками і життєвими обставинами.
Так гурт "Бумбокс" увійшов в моє життя і залишився там назавжди.
Поки пишу цю статтю, гортаю всі альбоми і дивуюсь. Дивуюсь, що цьогоріч на концерті співала пісню, яка написана в 2006, а досі така мені актуальна "Зима".
Згадую, як ми з Таньою замість колядувати якогось Різдва дивували родичів кавером на "Бета-каротин". То був мій 9 клас, а в 10 я вже фанатіла від "ІІІ" альбому..
А як ми з "Амігурумі" і публікою відривались цілий рік з "Поліною".
Альбом "FAMILY Бізнес" - це взагалі окремий етап мого підліткового максималізму.
Розбуди мене вночі, і я прочитаю і "Наодинці", і "Happy End",і "Стяги на стяги"..
Коли в 20 років мені довелось співати вечорами в печальному ресторанчику єдиним кайфом було сісти на барний стільчик і заспівати лаундж-версію "Вахтёрам".
І ніколи не забуду тремтіння під "Пепел".
Цей концерт я чекала надзвичайно довго. Бо влітку на Файному я не змогла послухати їх і тому це була найближча можливість. Таня подарувала квитки ще на Миколая - найкращий подарунок.
І нарешті настало 4 березня.
Через роботу я запізнилась на 3 пісні і це було дуже боляче, бо почали вони якраз з Поліни і Бета-Каротину...
Але коли нарешті опинилась серед пульсуючого залу і побачила його, Андрія Хливнюка я просто розплакалась. Це так не схоже на мене - не дивлячись на те, що я досить чутлива, публічні сльози це геть не моє.
Три пісні підряд стояла в повному гіпнозі і ридала.
Звичайно, звук був недосконалий, бо зал не дуже підходить під такі заходи і мене з часом почало дратувати, що замість рук над головами я бачила лише телефони і це так печально, адже атмосфера стає зовсім іншою.
Але це єдині мінуси, які були для мене неважливі.
Я відчувала абсолютне воз'єднання з їхньою музикою. Я підспівувала всі пісні так, що потім 2 дні ледве говорила.
Це не просто хвиля натхнення, це той момент, після якого хочеться сказати "Ну все, можна вмирати, я пізнав абсолютне щастя".
Це найкращий вечір за багато років. І я ніколи його не забуду.
Дякую моїм сестричкам Тані і Аліні за компанію.
Дякую гурту "Бумбокс" за те, що змінюють цей світ і паскудний укр-шоу-біз.
Дякую Андрію Хливнюку за його тотальну працю, блискучий талант і надреальний магнетизм.
На днях вийшов новий кліп на пісню "Колишня". Подивіться, це шокуюча робота.
Комментарии
Отправить комментарий