Я довго думала про що написати, Бо коли тобі зле - ти знайдеш тисячі синонімів до слова біль, а коли добре - то на цьому "добре" і закінчуються усі епітети. Справа в тому, що останні кілька днів я почуваюсь задоволеною. Мене тішить, що я вже кілька років (більше 7 точно) не мала такої маси тіла, як зараз, і хоч нема часу, настрою і сил корегувати фігуру (а відмазки зато є) (може цей пост мене змотивує), я радію своїй крихітній радості. І мені байдуже на всіх, хто зараз думає "ой та ти і так жирна". Ви не знаєте як людям з такою фізіологією важко дається позбутись кожного кілограма! Ще мене тішить, що довжина мого волосся стає все коротшою, проте я почуваюсь дуже собою. Так наче все життя волосся псувало мені самопочуття. Я не можу пояснити це відчуття, але у всіх воно, мабуть, бувало. Коли дивишся в дзеркало - і не тошнить). І тут я розумію, що все почалось з брекетів. Минає четвертий місяць, коли я не кусаю, не хрумаю і не жую. Брекети - це коли набір щі
Будь-які старт-апи мають шанси на успіх. Іздрик