К основному контенту

ескіз з потяга

Я думаю про неї місяць. Не щодня, звісно, мені ж не п'ятнадцять, але.
Можливо мій внутрішній портретист все ще мріє намалювати. 
Бліда шкіра, правильний овал, риси обличчя, яким ще слід сформуватись, веснянки...
Спочатку я навіть не дивився в її бік. В європейських скляних купе часто хтось стоїть просто в коридорі, бо не встиг придбати сидячі місця. Але вона сидить. На своїй валізі. Це і привабило мій погляд. Дикість.
Дикість її присутності тут.
В моєму купе шумно - молода компанія перекрикує музику в навушниках. Вікно прочинене навстіж, двері також, але ніхто нічого не має проти - спека і духота неймовірна - 25+(не менше). 
І тут це дитя. В светрі покрою 90-тих , може бабуся зв'язала, шарфик (тоненький, проте якого милого в спеку?), спідниця нижче коліна (мабуть вона росте в дуже релігійній сім'ї), темні колготи і туфлі. Я тут рідко бачу людей в не-спортивному-взутті. А ще коса. Довга руса коса. Знаєш, як в піснях.
Зажмурююсь.
На мить мені здається, що це просто відголоски вчорашнього алкоголю, або ж я задрімав?
Але не зникає. 
Наче видіння з середини ХХ ст. вона сидить на валізі занадто струнко. Як струна. Цікаво, а дихає взагалі?
Відволікаюсь вхідними повідомленнями. Ще кілька годин. 
Піднялась. Розплутала шарфик. Вдивляється у вікно, а повз проходять пасажири. 
Не можу вловити у ній нічого живого, окрім очей і напіврозкритий уст. Допитливість.
Виконавці в плеєрі змінюються як і мої гіпотези про її буденність. Можливо вона їде на навчання? З вигляду це точно її перша самостійна подорож. Що було в її дитинстві до цього моменту? Маленький хутір в глибині цієї хвойної країни? Можливо притулок? Або багато братів/сестер, бо в жестах є щось горде і сталеве.
Чому вона залишила дім?
І скільки їй? 12 чи 17? Так і не скажеш.
Сонце зайшло, це означає лише одне - скоро кінцева станція. І вона виходить...
Скільки людей так само спостерігають за мною і про що вони думають?
Наздоганяю її вкінці вагону і кладу в долоню свій квиток з одним лише словом на звороті.
"Щасти".
Тобі.
Дівчинко.





Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...

Мужчини не мовчать

Як приручити мужика під одним дахом 2.0 Ми думаємо, що знаємо їх на 100%, що прораховуємо кожен крок вперед і пояснюємо всі вчинки, але після цієї статті я зрозуміла, що мало знати мужчин - потрібно ще й вміти використовувати ці знання.  Хотіли відповідь чоловіків? Вмощуйтесь зручніше, вони постарались. Глава І Кордони або Його полиця  В кожного мужчини є Його Свята Недоторканна Територія, на яку не дай Бог покласти бодай погляд. То може бути гараж, поличка у ванній, чи робочий стіл або ж ящик з інструментами, навіть шуфляда з шкарпетками. Правило перше і єдине - не чіпай. Не чіпай, навіть якщо долоні чухаються від цікавості, не чіпай, якщо тобі раптом знадобилась викрутка, не чіпай навіть в страшному сні, НІКОЛИ. І не прибирай там. Він сам потім з любов‘ю в очах протре кожну дрібничку і окине все поглядом Володаря.  Володька:   Моя любима малишечка - це святе! Ненавиджу, коли "женщина с которой я живу" мацає її своїми руками. Не розумію, нафіга їй бави...

FallStyle October'2016

Я вважаю, що в році є 2 найкрасивіших місяці - квітень і жовтень. Що той, що той за рахунок дерев змінює місто в неповторну красу і надихає кожного, навіть найзануднішого скептика. Істотам також хочеться якось вирізнитись і зробити ранковий вихід з дому якнайменш болісним:) Поняття не маю, що в таких випадках мотивує чоловіків, а нас, справжніх леді (чи не вперше вживаю це словосполучення на свій рахунок), єдино втішає можливість пройтись по місту в новому, осінньому образі. Отож, осінній FallStyle !!! 1. Телефон я тримаю в руках 80% дня, тому він мусить виглядати як і власниця:)) На цей чехол можна залипати цілий день, бо блискітки рухаються і плавають. Замовляли на алі, що значно економніше, аніж купувати тут. 2. Наступний пункт це ремарочка до попередньої статті - догляд за обличчям. Завжди думала, що сироватки - це для бабусь, в крайньому разі для матусь, а виявляється це жахлива помилка! Коли наношу  вранці сироватку SPA від Oriflame і через 20 хв кр...