Чи помічали ви, що з кожним роком у вас все менше нових друзів? Ця ніша в житті кожного настільки обмежена, що перш ніж там з'являється нове обличчя - проходить немало часу. Більшість мої найближчих друзів родом з дитинства, але на кожне правило є виняток - і один з них - Надія Ротман, з якою я вас хочу познайомити сьогодні. В Тернополі її знає, мабуть, кожен, бо Надя - талановитий і досвічений фотограф і я багато років спостерігала за нею, перш ніж написати. Само собою, що я і не мріяла з нею подружитись, але це сталось якось само собою, дуже природньо і невимушено. Я вчусь в неї, я захоплююсь нею і часто дивуюсь з неї.
І найголовніше - я завжди сміюсь з Надьою, бо вона шарить мої шутки без пояснень.
Написати 13 фактів я їй запропонувала кілька днів тому і вона, як творча особистість підійшла до питання креативно і навіть зробила ілюстрації.
"Фаль-фаталь або ж споріднена душа (ціп-ціп))))
Не люблю я цих всяких «гучних слів» про дружбу до гробу і блаблабла (не плутати з БлаБлакаром, бо його я люблю))). Так от, я просто не вмію (не хочу?) показувати наскільки сильно та чи інша людина мені важливі. Але якимось дивом вони цю штуку або просікають (єєй), або ж ні - і це вже не мої проблеми)))).
Так от, Оля, з тобою в мене всьо і так ясно, ти ж в курсі, пра? Тому лови:
1. Коли ти мені вперше написала на рахунок сімейної фотосесії, то я зразу ж переглянула твій профіль у вк (ну, шоб побачити шо за одна і кого то я маю фотографувати). Ти запам’яталась усмішкою на всіх фото, а ще була якась знимка у білій сукні, з розпущеним волоссям, вінком на голові та патлатим чуваком поруч. « Ну, норм», - подумала я))))"
( Ти би знала як я нервувала, коли писала. Це ж САМА НАДІЯ РОТМАН-повєлітельніца тусовок Кози і Фотограф з Дредами)
2. Якби не ти і Таня, я б так і не зареєструвалась в інстаграмі, аха))) Ви мене доконали))))
( Злобний зверхній сміх: ВАХАХАХ)
3. Перше враження при зустрічі( на тій таки сімейній зйомці): якого фіга вона так багато говорить?))) Але це було перше враження. З часом нашої дружби я зрозуміла, що з тобою можна і потеревенити, а можна і просто помовчати (що не менш важливо).
Знову ж таки - це моя захисна реакція. А ось і вищеописаний фотосет) пам"ятаєте?
4. Ти робиш божественну каву!!! От прям реально дуже кльову (правда я після неї не сплю пів ночі, але то таке)))! Блін, аж захтілось її вже і негайно! І в тому милому ніжно-рожеву величезному ікеївському стаканчику!! Ааааа!
(стаканчик залишився в Тернополі, але в Любліні я тобі варитиму її на сніданок)
5. І знову ж таки та перша наша зустріч: Ти назвала мене Надійкою (ватафак? Так мене називають лише максимально наближені родичі та друзі). А тут на тобі: Надійка. «Ну ок, хай буде», - подумала я і вирішила тебе не виправляти. Так ти сама собою влізла в моє наближене коло, що не може не тішити)
(Насправді, в мене немає жодної Надії окрім тебе і я не знала як звертатись. Я ж не знала, що ти Надєжда)
6. Ти генератор божевільних ідей! Не пам’ятаю яким чином (яяяяк???) з’явилась думка про маленького карлика/карликів під весільним платтям!! І зараз дико сміюсь, пишуючи це( а ти певно теж сміятимешся, коли читатимеш))))
Я справді ржу у весь голос. Поясню читачам - ми з Надьою придумали, що ідеально, коли в тебе весільна сукня з довгим шлейфом, а щоб він не замастився, то з-під низу його несуть маленькі карлики. І да, ми вкурсі що це чорна, нетолерантна шутєєчка.
7. В тобі я бачу себе. Скажу навіть так: ти - це я, але більш самостійніша/доросліша/врівноваженіша чи шо. Якась вдосконалена версія (2.0)! Мені реально інколи бракує твоїх навиків виживання у повсякденному житті/дні))) О, навіть оцю мутку з ДНОм ти вигадала десь рік тому під час нашої зустрічі)))
(Насправді ДНО з'явилось ще коли я працювала в кабаках, але да, ми часто обговорювали цю ідею)
8. Ти єдина людина, яка придумала для мене такі мімімішні прізвиська)) Єнотик; маленький Адольфик; Надіііія ( я досі й не подивилась цього мультика, каюсь!)
(Ти таки доведеш мене до спільного перегляду "В пошуках Дорі"!!!)
9. Ось цей от твій блог читаю рівно два роки. Пишеш реально дуже тягово: легко та ненав’язливо, цікаво, дотепно та влучно! Навіть по стилю чимось мені Карпу нагадуєш!(то комплімент, якшо-шо))
(Дякую за компліменти моїй самооцінці)
10. Ти читаєш мої довгі листи вранці, які я пишу тобі пізньої ночі. І я знаю, що це тебе тішить)))
(Тішить :)
11. В тебе дуже крута енергетика – вмієш відчувати людей (правда не знаю, чи ти про це здогадуєшся). Від тебе можна «підзарядитись», коли сумно і тошнотно, а навіть коли радісно – то ти теж на тій самій хвилі.
(А коли мені сумно? Правильно, тоді ми йдемо їсти)
12. Ти ведешся на всякі провокації: як от фотосесія в теплому светрі при температурі +30))) Не знаю, як мені вдалось тебе на таке вмовити, серйозно))) Сама з себе і з тебе була в шоці))))
(Я не знаю як ти витерпіла мою зажатість і некерованість тілом і обличчям)
13. Певно найважливіше у тобі – то твій вбивчий «бамівський погляд»! Інколи він каже: я в’ю тебе ніжно, а інколи в ньому вміщується СТІЛЬКИ емоцій та почуттів, що ти можеш взагалі нічого не говорити, достатньо тільки глянути – і всьо стає і так ясно. В такі моменти я дико заздрю твоєму Миколі ( бо ж він може це ЩОДНЯ бачити!!!!)
(О, він тому не радий і називає це "Чо знов варгули надула?")
Я вирішила бути оригінальною, тому прадалженія слєдуєт:
13.1. Чому Фаль-фаталь? Ну бо звучить прикольно, а може ти просто непроста фатальна жінка в моєму житті?
(до речі, так ніхто ще не називав мене)
13.2. Фактично кожен твій жарт – то перлина! Хоч прям бери і пиши збірник цитат від Фаль)))
(Ліга Сміху за мною плаче)
13.3. Як і я, ти любиш Іздрика та Жадана; прибирання і хавчик – мої й твої найкращі друзі; релігія – то не про нас, а жарти про неї – то святе))); Ганнібал – one love ( ну так, він їв людей – і шоо??); книги, книги, книги ( часто заздрю тобі, бо сама не встигаю стільки читати, ааааа); Анатомія Грей – ждьом нового сезону))))!!!! Бомж-стайл та внутрішній жид - то наше всьо!
(і ще ти забула про любов до Чужого)
13.4. І на завершення просто одна фраза: ВАРЕНИИИИИКИ!!!
(Один з ключових днів в нашій дружбі з Надєждою, який я ніколи не забуду - Різдво. В ту зиму я працювала в хоровій школі і там було чергування (дивна система і довго розказувати), але факт - в Святвечір я сиділа до 20:00 на роботі і вмирала від скуки і голоду. І тут в 18:00 , коли на вулиці вже темно і всі розійшлись по родинах, приходить Надя з двома лотками вареників. Мало того, що вареники були божественні, але загалом - чи багато у вас є людей, які прийдуть до вас в Святвечір просто тому, що вам самотньо? В мене таких дуже мало. І Надя - безумовно частина цього мікровсесвіту.)
І найголовніше - я завжди сміюсь з Надьою, бо вона шарить мої шутки без пояснень.
Написати 13 фактів я їй запропонувала кілька днів тому і вона, як творча особистість підійшла до питання креативно і навіть зробила ілюстрації.
"Фаль-фаталь або ж споріднена душа (ціп-ціп))))
Не люблю я цих всяких «гучних слів» про дружбу до гробу і блаблабла (не плутати з БлаБлакаром, бо його я люблю))). Так от, я просто не вмію (не хочу?) показувати наскільки сильно та чи інша людина мені важливі. Але якимось дивом вони цю штуку або просікають (єєй), або ж ні - і це вже не мої проблеми)))).
Так от, Оля, з тобою в мене всьо і так ясно, ти ж в курсі, пра? Тому лови:
1. Коли ти мені вперше написала на рахунок сімейної фотосесії, то я зразу ж переглянула твій профіль у вк (ну, шоб побачити шо за одна і кого то я маю фотографувати). Ти запам’яталась усмішкою на всіх фото, а ще була якась знимка у білій сукні, з розпущеним волоссям, вінком на голові та патлатим чуваком поруч. « Ну, норм», - подумала я))))"
( Ти би знала як я нервувала, коли писала. Це ж САМА НАДІЯ РОТМАН-повєлітельніца тусовок Кози і Фотограф з Дредами)
2. Якби не ти і Таня, я б так і не зареєструвалась в інстаграмі, аха))) Ви мене доконали))))
( Злобний зверхній сміх: ВАХАХАХ)
3. Перше враження при зустрічі( на тій таки сімейній зйомці): якого фіга вона так багато говорить?))) Але це було перше враження. З часом нашої дружби я зрозуміла, що з тобою можна і потеревенити, а можна і просто помовчати (що не менш важливо).
Знову ж таки - це моя захисна реакція. А ось і вищеописаний фотосет) пам"ятаєте?
4. Ти робиш божественну каву!!! От прям реально дуже кльову (правда я після неї не сплю пів ночі, але то таке)))! Блін, аж захтілось її вже і негайно! І в тому милому ніжно-рожеву величезному ікеївському стаканчику!! Ааааа!
(стаканчик залишився в Тернополі, але в Любліні я тобі варитиму її на сніданок)
5. І знову ж таки та перша наша зустріч: Ти назвала мене Надійкою (ватафак? Так мене називають лише максимально наближені родичі та друзі). А тут на тобі: Надійка. «Ну ок, хай буде», - подумала я і вирішила тебе не виправляти. Так ти сама собою влізла в моє наближене коло, що не може не тішити)
(Насправді, в мене немає жодної Надії окрім тебе і я не знала як звертатись. Я ж не знала, що ти Надєжда)
6. Ти генератор божевільних ідей! Не пам’ятаю яким чином (яяяяк???) з’явилась думка про маленького карлика/карликів під весільним платтям!! І зараз дико сміюсь, пишуючи це( а ти певно теж сміятимешся, коли читатимеш))))
Я справді ржу у весь голос. Поясню читачам - ми з Надьою придумали, що ідеально, коли в тебе весільна сукня з довгим шлейфом, а щоб він не замастився, то з-під низу його несуть маленькі карлики. І да, ми вкурсі що це чорна, нетолерантна шутєєчка.
7. В тобі я бачу себе. Скажу навіть так: ти - це я, але більш самостійніша/доросліша/врівноваженіша чи шо. Якась вдосконалена версія (2.0)! Мені реально інколи бракує твоїх навиків виживання у повсякденному житті/дні))) О, навіть оцю мутку з ДНОм ти вигадала десь рік тому під час нашої зустрічі)))
(Насправді ДНО з'явилось ще коли я працювала в кабаках, але да, ми часто обговорювали цю ідею)
8. Ти єдина людина, яка придумала для мене такі мімімішні прізвиська)) Єнотик; маленький Адольфик; Надіііія ( я досі й не подивилась цього мультика, каюсь!)
(Ти таки доведеш мене до спільного перегляду "В пошуках Дорі"!!!)
9. Ось цей от твій блог читаю рівно два роки. Пишеш реально дуже тягово: легко та ненав’язливо, цікаво, дотепно та влучно! Навіть по стилю чимось мені Карпу нагадуєш!(то комплімент, якшо-шо))
(Дякую за компліменти моїй самооцінці)
10. Ти читаєш мої довгі листи вранці, які я пишу тобі пізньої ночі. І я знаю, що це тебе тішить)))
(Тішить :)
11. В тебе дуже крута енергетика – вмієш відчувати людей (правда не знаю, чи ти про це здогадуєшся). Від тебе можна «підзарядитись», коли сумно і тошнотно, а навіть коли радісно – то ти теж на тій самій хвилі.
(А коли мені сумно? Правильно, тоді ми йдемо їсти)
12. Ти ведешся на всякі провокації: як от фотосесія в теплому светрі при температурі +30))) Не знаю, як мені вдалось тебе на таке вмовити, серйозно))) Сама з себе і з тебе була в шоці))))
(Я не знаю як ти витерпіла мою зажатість і некерованість тілом і обличчям)
13. Певно найважливіше у тобі – то твій вбивчий «бамівський погляд»! Інколи він каже: я в’ю тебе ніжно, а інколи в ньому вміщується СТІЛЬКИ емоцій та почуттів, що ти можеш взагалі нічого не говорити, достатньо тільки глянути – і всьо стає і так ясно. В такі моменти я дико заздрю твоєму Миколі ( бо ж він може це ЩОДНЯ бачити!!!!)
(О, він тому не радий і називає це "Чо знов варгули надула?")
Я вирішила бути оригінальною, тому прадалженія слєдуєт:
13.1. Чому Фаль-фаталь? Ну бо звучить прикольно, а може ти просто непроста фатальна жінка в моєму житті?
(до речі, так ніхто ще не називав мене)
13.2. Фактично кожен твій жарт – то перлина! Хоч прям бери і пиши збірник цитат від Фаль)))
(Ліга Сміху за мною плаче)
13.3. Як і я, ти любиш Іздрика та Жадана; прибирання і хавчик – мої й твої найкращі друзі; релігія – то не про нас, а жарти про неї – то святе))); Ганнібал – one love ( ну так, він їв людей – і шоо??); книги, книги, книги ( часто заздрю тобі, бо сама не встигаю стільки читати, ааааа); Анатомія Грей – ждьом нового сезону))))!!!! Бомж-стайл та внутрішній жид - то наше всьо!
(і ще ти забула про любов до Чужого)
13.4. І на завершення просто одна фраза: ВАРЕНИИИИИКИ!!!
(Один з ключових днів в нашій дружбі з Надєждою, який я ніколи не забуду - Різдво. В ту зиму я працювала в хоровій школі і там було чергування (дивна система і довго розказувати), але факт - в Святвечір я сиділа до 20:00 на роботі і вмирала від скуки і голоду. І тут в 18:00 , коли на вулиці вже темно і всі розійшлись по родинах, приходить Надя з двома лотками вареників. Мало того, що вареники були божественні, але загалом - чи багато у вас є людей, які прийдуть до вас в Святвечір просто тому, що вам самотньо? В мене таких дуже мало. І Надя - безумовно частина цього мікровсесвіту.)
Комментарии
Отправить комментарий