К основному контенту

Перший день в УнівЄрі.Враження.

Вересень.
1 дзвоник, випускники і першокласники одягають бантики, Київська зникає під тонною квітів, вчителі і діти злі:), біля школи все прикрашено, директриса хвалиться ремонтом...але мені не відомі всі ці радощі..тому що я ПЕРШОКУРСНИК Тернопільського Педагогічного Університету ім. В.Гнатюка. 
Цілий ранок не відходила від дзеркала і вагалась , що одягнути. З того всього таки псіханула і пішла в штанах і новій блузці.
Матуся мене підтримала і поїхала також.
Посвята - то грандіозне і водночас смертельно смішне шоу. Коли декани йдуть з "хоругвами" - то ще пів біди, а от коли вибігає "тіпа по-грецькому" одягнена дівчинонька і виголошує "посвяту" - Дружба здригається від реготу:)
Дякувати "святим фісташкам", як каже одна дуууже близька мені людина, то була субота. І після "празднований" в 00:00 я була вдома.
Неділя пройшла очікувально.
А от сьогоднішній блядопонеділок пройшов... Фатально.
Перші 4 пари в моєму житті залишили неприємний осад від історії та історії культури. Блін, ну чисто історичний факультет. Отож, піднялась я в 06:15 і на 08:00 вже протоптала стежечку в Мистецький корпус № 3. 
Першу пару я майже проспала, на другій було в тричі сумніше, ніж на першій...а третя - то взагалі *****( слово, яке все частіше в моєму лексиконі, на жаль).
Викладачка історії культури тупа вівця. "Атвічаю".
І я ненавиджу.Все це..
Коротше в 15:00 я приповзла додому як побитий лось. Наїлась, почитала "Пациків" - да, крута книжка, Юра і Пєтя, да!,я признаю, що вона крута.)_)
тоді попила з Пєтьою кави і чаю і ми вилізли надвір.
Зустріла Влада по дорозі).(я не зазналась!я просто шикарна студентка:))
А вечір провела на даху, у товаристві важливих людей...і людини:*

Завтра йду в школу - стеліть червону доріжку.:))і салюти, шоб були*
(в мене найкраща в світі Мама:****)

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на