К основному контенту

Формула. Сповідь на сорочці.

Сорочка натурального cotton-у. Колись вона належала моїй мамі, тепер - моя. Я люблю її не лише тому, що вона зручна і широка, а й тому, що на ній - карта мого життя.Поділюсь:
 На ній вишито 18 кубиків. У кожному кубику різні квіточки. 6 + 4 + 4 + 2 + 2 . така формула їхньої схожості.
 Перші шість - на них намальовано переплетення ниточок, і в утворених квадратиках неправильної форми - цяточки. Нагадує клітини або ще якусь муть, яку я малювала на уроках біології, бо в Марії Петрівни до копіювання хисту не було, а мені треба було халявних оцінок. Отже - 6 квадратиків з клітинами - родина. Мама, тато, сестра і дві бабусі, я -шоста. Але не шістірка.)
Наступні чотири квадратики -  в них величезні маргаритки зеленого і білого кольорів. 4 етапи: перший рік в музичній школі №1, шість років в хоровій школі "Зоринці", чотири роки в музичній школі №2 і, нарешті, Інститут мистецтв з факультетом музичного мистецтва. 4 роки становлення мене як музиканта -  4 етапи роботи над собою і формування цілі в житті.
Інші чотири квадратики - в них ружі білого кольору з рожевим обрамленням і зеленню - мої захоплення - музика, проза, поезія, анімація. Музика - це зрозуміло і очевидно, і написано у мене на писку)), проза - та, яку я люблю читати і яка надихає мене писати тут, поезія -та, яку я пишу іноземною мовою, або як каже Петя - москальською і яка відкриває моє справжнє єство, анімація - як вид художнього мистецтва, яким я захоплювалась усе свідоме життя до закінчення школи. Можливо, зі зміною шкільних парт на столи в аудиторіях мене більше не тяне малювати, слухаючи викладачів. Але я любила це.
Два квадратика у яких квіточки , розміщені на двох гілочках. У кожному квадратику по 4 квіточки - разом вісім. Мої друзі. Найближчі і найдорожчі. Не хочу виділяти хто саме, можливо це когось образить, але в глибині душі я знаю - їх саме вісім. Вони зі мною вже не перший рік і кожен з них - надійна підтримка , допомога, гарний настрій, тепло і довіра.
Ще два квадратика - дві шоколадні квіточки. Одна з них знаходиться ближче до серця. Інша рівнопропорційно. Це Я і Він.Він - такий, яким знаю його лише я і такий, яким я його люблю.
Шість плюс Чотири плюс Чотири плюс Два плюс Два. Сім*я + Ціль + Самореалізація + Друзі + Кохання.
 

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...