К основному контенту

Подяка за шалений вікенд:*"Перші акорди"

Користуючись моментом, поки я прокинулась, треба подякувати людям за ці безкінечні вихідні, через які я неможу прийти до тями.:).
По-перше, дякую Ксюші за подарунок, за ранок, коли ми все готували, за те, що ми не запанікували, коли прийшли на хату і за те, що вона заспокоювала мене. Ти - неймовірна:* (особливо в тій чорній сукні:)
По-друге, яке  ДН без пляцка під назвою Торт. Борденюк, Blossom не тільки красива, але й смачна.) Я буду пам*ятати цей торт все своє життя).
По-третє, всім, хто прийшов на наш "скромний прийом". Кожен з вас став частинкою тієї атмосфери, яку ми створили і я з впевненістю можу свідчити, що це був проект-ікс:)) в тернопільських масштабах).
Особлива подяка тим, хто зранку залишився з нами прибирати - Мар*яні, Сашку і Саші Сівіцькому низький поклін за пательні:) Ми з Ксюшою благодаримо вас:))(тупа калька з російської "благодарим")))
А тепер найбільша ПОДЯКА, яку тільки можливо висловити - МОЇМ БАТЬКАМ. Не лише за те, що я є, і не лише за те, що  приготували святкову вечерю без мене, а головним чином за те, що мама, тато, хресний тато, Галина Михайлівна Балабан і  Тетяна Іванівна Довбуш зробили те, про що мріє кожна творча особистість і про що я навіть не мріяла -  завдяки їм світ побачила ПЕРША ЗБІРКА моїх віршів. Знаєте, чесно кажучи, я розревілась як дурненька, коли побачила 30 примірників , в кожному з яких були мої, не чужі, вірші.... Це найкращий подарунок і я не можу передати всіх тих емоцій, які мене переповнюють.
Наступне "дякую" - моїй сестричці Алінці. Поділюсь з вами своєю радістю: я буду дружкою на її весіллі:) і про це я  . до речі, також ніколи не мріяла:)
Марафон продовжується - і я надсилаю слова подяки своїй ключовій команді "Оріфлейм", які мене сьогодні привітали. Це класно, працювати з такими людьми.
Ну і останнє дякую, - Юркові. Спасибі за привітання, ти правий, це запам*ятається надовго:))
P.S. Ну  і як не подякувати людям, через яких розривався телефон від дзвінків і смс, через яких на стіні безліч приємних слів і які додали до мого настрою ще +100500.))Спасибі вам:)


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...