К основному контенту

Ювілейний запис №100. Happy B-Day, diar ^*^

29 березня 2013 року 00:30. Ювілейний запис №100 просто не міг бути безпричинним і нудним, як багато попередніх. Я планувала, що у ньому буде щось екстравагантне - і ось трапилась підходяща подія.
Сьогодні День Народження надзвичайно близької людини, з ким я пережила безліч приємних моментів, з ким мене пов*язують безліч спогадів, які ніколи себе не вичерпають, адже поповнюються майже щодня. Це людина, для якої стакан завжди на половину повний (просто суцільний позитив), людина, яка нестандартно мислить і любить відкривати все нові й нові горизонти... Він мріє побувати у багатьох країнах світу, зробити прозору стелю і здати екзамен з польської:)). 
Він може подзвонити о 02:00 з вокзалу, або раптово покликати гуляти в 09:00, він може створити сайт:)) і намалювати справжню професійну мангу, може заставити сміятись навіть, коли дуже сумно і ніщо не тішить..Він вміє кататись на чорних горках в Буковелі і готувати глінтвейн...Він - креатив. Мій улюблений креатив:)
Сашко, в цей день я бажаю тобі дуже багато всього:
1) гарно відсвяткувати, адже як 18-річчя відсвяткуєш - таким і видасться рік:))
2) берегти здоров*я (не сиди довго за компом!)
3) берегти батьків (слухатись маму і бути зразковим сином)
4) цінувати друзів (особливо - пунктуальності)
5) насолоджуватись життям (цим вмінням ти і так прекрасно володієш)
6) але інколи і бути відповідальним і серйозним ( досить прогулювати польську)
7) бажаю поїхати зі мною влітку у Польщу:))
8) бажаю, щоб в тебе рідко питали паспорт, але вже як питали - то ти гордо показував його продавцям:))
9) і на останок бажаю здійнити всі свої мрії, плани і бажання:*
Дякую тобі за все,кохасик)

Хельга:*









Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...