Можливо тепер, коли кількість переглядів цього блогу перекрокувала за позначку 6 000, зима нарешті здасться. Як би там не говорили, і скільки б жартів нових не придумали - в усіх затяжна депресія на фоні сірих, морозних буднів. Березень підходить до закінчення, а ніщо навіть не нагадує про це.
І ось у такий собі стандартний день - середу- мені довелось самостійно розфарбувати буденщину.)). По-перше, я проспала першу пару і прогуляла другу. Інколи хочеться дозволити своїй ліні керувати мною.)).Цей час був приємно проведений спочатку у компанії подушки, а потім у компанії Сашка. Ще я спробувала нове капучіно. Такий приємний початок дня настроїв мене на позитив.
Далі я зібралась спокійно списувати самостійну з народної творчості, " но не тут- то было" -довелось усно відповідати на історії зарубіжної музики. На щастя, про Віденську класичну школу я знала все, тому додаткові бали мене потішили.)).
А далі я і мій незмінний попутник в студентських буднях Юра пішли в головний корпус до Ксюші і там перекусили і підготувались до перездачі з психології.
(примітка ав. - Психологія - предмет, який має два Нереально: 1) Нереально вивчити, 2) Нереально списати)
На щастя, тема , що попалась, мені була знайома, тому без проблем справилась.
А далі почалась найпрекрасніша частина дня-
Я , Ксюша і Таняшко моє поїхали в "Подоляни" в пошуках годинника для Зазулейшн, штанів для Таняшки і сукні для мене. Шопінг вдався на славу. усі придбали те, що хотіли. І навіть більше..))
Остання приємність, якою завершився вечір - те, що тепер у мене є нова книга Люко Дашвар.
Хай живе українська сучасна література!
Всім приємного вечора\ночі\ранку і дня,
з вами була незмінна мрійниця і обнадіяна на весну, falola ^*^
Комментарии
Отправить комментарий