falola

Триває літо. Червень закінчується, але мені майже не сумно. Адже кожен день чимось та запам*ятовується. День Конституції пройшов безпечно - мене не вкусив пес і лише докори мами трохи повернули мій зірваний дах. Здійснилось те, про що я так довго мріяла - познайомились два діючих і правлячих клани: Бамівська і Дружбівська компанія.  Вечір пройшов успішно, раз у нас навіть не було часу пофоткатись:) Вчорашній день пройшов прекрасно, за виключенням ранку і вечора. До мого списку "Найоригінальніших способів самогубства" додався ще один: проїхатись у автобусі по Львівській трасі. Отож, після 3 годин сна пекельний автобус був для мене розплатою за усі позавчорашні гріхи. Надворі було холодно і гидко, але коли ми приїхали Львів люб*язно зустрів нас сонечком.  Найперше, куди нас повів Пан Екскурсовод і за сумісництвом мій кращий друг Вова - це була Комуна. Одразу попереджую, що сьогоднішній запис- це своєрідний путівник для тих, хто хоче гарно погуляти у Львові, але не

Буває часто день - лише нудьга, повіки опускаються від втоми, здається, що все випито до дна, і що лише щасливим - гарні ролі. жорстокий світ, з його нестерпним Его у груди нам щодня вбиває цвях піднімеш очі - там безкрайнє небо, та відстань в височінь ще чимала. зітри цей бруд, залиш в спокОї долю - картатись не потрібно, аж ніяк. твоє життя все ще в твоїх долонях, і навіть, якщо в джинсах лиш "п*ятак".

Минув ще один тиждень літа. Тільки літом такі втрати сприймаються особливо болюче. Кожна година дорога, тому я і так рідко тут. В середу ходила з друзями на "Мальчишник 3". Нічим не вражаючий фільм. Я його чекала, чекала... а він як будь яка третя частина будь якого фільму - "ни о чём". Якщо таким же макаром пройде "Астрал 2" - я розчаруюсь в кінематографі. В п*ятницю святую була на дні народжені в Танічки Христюк:)) Все було дуже смачно і гарно. Деякі люди відкрились для мене з нової сторони, а деякі - як були на дні - так там і будуть. Навіки віків. Амінь. Субота - це був вечір проведений вдома. Я НАВІТЬ дивилась телевізор.). Спочатку йшов фільм "Погоня" з Тейлором Лотнером і бровастою дівчинкою. Ну, скажімо так, тільки їхня присутність витягнула цей фільм з дуже провального на терпимо-передбачуваний.  Неділя, видатний з поміж інших, день. Була на Квартальному Форумі Оріфлейм. Представила свій проект "OriYoung". Його  підтримал

Ймення сій днині НЕДІЛЯ не даремно. бо НЕ ДІЛО в НЕДІЛЮ не бути в ліжку до обіду. НЕ ДІЛО в НЕДІЛЮ проявляти до полудня хоч якусь діяльність. НЕ ДІЛО В НЕДІЛЮ думати про завтра і вчити шось. І поведу я сьогоднішній свій монолог на тему того, що в кожної дівчини в житті є певний об*єкт , який називають "Недосяжним Ідеалом". Навіть сама абревіатура "НІ" говорить про те, що НІяк, НІколи, НІ за будь-яких обставин ви не будете разом. Недосяжний Ідеал (далі Н.І.  - прим.ред.)  - це найпрекрасніший юнак, який зустрічався тобі на життєвому шляху. В нього прекрасна зовнішність, хороший характер, він душа компанії, професіонал своєї справи, блискуча посмішка, завжди гарний настрій і гостре почуття гумору, очі, в яких відображається Всесвіт, він старший і досвідченіший і , ЗВИЧАЙНО, у нього є кохана дівчина. І при згадці про останній пункт погляд твій опускається вниз і все навкого стає фоном до коміксів "Безисходность".  Таким Н.І. пишуть вірші, малюють портр

я пишу тобі щодня, добираю, наче намистини слова, так само, як барви обирає старенький художник серед десятків фарб.  слова, які нагадують щойно зварену каву, такі ж приємні, теплі і гіркуваті, як правда.  я пишу їх замість солодко-приторних фраз, бо ж кому потрібна солодка вата?. якраз  зараз я хочу написати як сильно я тебе.. сам знаєш. в надрукованому вигляді вони такі шаблонні і банальні,  які не кожен почути вартий. але ось ти... відрізняю на дотик, на голос, на аромат твої парфуми для мене справжнісінький яд як же шалено я тебе... відчуваєш? терпкі, як чай із бергамотом, тверді споруди, що із льоду, невпевнені, та завжди вільні... мої слова такі безсилі  перед твоїм безмежним чаром, так важко стриматись, хоч знаю краще буде без довіри, щоб ти не міг утяти крила, ламаючи мої надії, (жахливі докори сумління) , біда лиш в тім, що надто пізно.. надто пізно.