Триває літо. Червень закінчується, але мені майже не сумно.
Адже кожен день чимось та запам*ятовується. День Конституції пройшов безпечно - мене не вкусив пес і лише докори мами трохи повернули мій зірваний дах. Здійснилось те, про що я так довго мріяла - познайомились два діючих і правлячих клани: Бамівська і Дружбівська компанія.
Вечір пройшов успішно, раз у нас навіть не було часу пофоткатись:)
Вчорашній день пройшов прекрасно, за виключенням ранку і вечора. До мого списку "Найоригінальніших способів самогубства" додався ще один: проїхатись у автобусі по Львівській трасі. Отож, після 3 годин сна пекельний автобус був для мене розплатою за усі позавчорашні гріхи. Надворі було холодно і гидко, але коли ми приїхали Львів люб*язно зустрів нас сонечком.
Найперше, куди нас повів Пан Екскурсовод і за сумісництвом мій кращий друг Вова - це була Комуна.
Одразу попереджую, що сьогоднішній запис- це своєрідний путівник для тих, хто хоче гарно погуляти у Львові, але не заходити в Майстерню Шоколаду і Криївку:).
Отже, Комуна - прекрасний варіант для студентів:)
Далі наш шлях пролягав у місце, яке має відвідати кожен приїжджий - це своєрідно попсовий заклад, оскільки про нього знають всі-всі-всі (як про нашу "Козу") і все ж -
Дім Легенд.
Вийшовши з Дому Легенд вас буде хвилювати лише одне питання: Як?! Як вони занесли на дах машину??:)
Через дорогу знаходиться не менш креативний заклад : "Жидівська кнайпа". Під єврейську музику вас зустрічає офіціантка та проводжає за столик. Збоку сидить прив*язана курка, яка нікого, окрім моєї Тані не хвилює. Приносять тарілку з хлібом:
Як сказав Вова, скуштувавши його: "Не намагайся знайти в цьому смак, його тут нема":)
Хліб цей не солоний, не солодкий, не гіркий, не кислий.. Ніякий.
Потім принесли меню. "Ше м такого не видів". Ніодного цінника. Просто замовляєш страву і тобі її приносять. Ми замовили "Лисий вазонок". (Щось на кшалт морозива). Після того, як ми його з*їли, до нас підійшла офіціант і назвала свою ціну : 300 грн. Три сотні за морозиво??!! Нє, так не піде. Треба торгуватись - на те воно й жидівська кнайпа. Офіціант запропонувала нам щось заспівати, щоб зменшити ціну.
Прослявляючи Тернопіль ми з Таньою під Вовин супровід загорлали старе добре Гадюкінське "Файне місто Тернопіль". :) від нашого старання офіціант Надія скину ціну до 150 гривень. 150 нас також не влаштовувало і ми вирішили залишити сувенір: мій щасливий білетик зі Львова (хто читав березневий запис про Львів, знає, які тоді у нас були пригоди). остаточна ціна була 100 грн. Але раз в житті таке спробувати варто.
Прогулянку продовжили, походили, побродили і забрели в "Три мітли".
Заклад, в якому має побувати КОЖЕН, хто читав\бачив\фанат Гаррі Поттера!
Все виконано в стилі фільму і книги, нон-стоп крутять всі частини, атмосфера презагадкова.
буде цікаво:)
Далі ми знову опинились на площі Ринок і тут сталось неочікуване ( хоча ні, дуже очікуване, якщо ти Оля Фаль, яка йде по Львові.) До моєї Тані підійшла дівчина з двома голубами і запропонувала потримати їх.
І тут ми з Вовою завмерли.
( тут вже кожен з цікавих мусить повернутись до того ж березневого запису)
Згадуючи пригоду з Сашою (привет, Арьол!) ми очікували того ж випадку.
Але!
Моя Таня віддала голубів, відійшла і видала коронну фразу: "Народ, я зекономила 30 гривень!"
15 хвилин дикого сміху.
Прогулялись по стометрівці, посиділи на лавочці і наостанок вирішили ще зайти в "Зеника".
"Даремно" - потім подумала я, адже ми НАСТІЛЬКИ НАЇЛИСЬ, що просто нема слів описати. Вперше в житті я спробувала свинячі вушка і сир у клярі: це божественно.
Заклад "Зеник" - для тих, хто в Тернополі зависає у Файному місті:) - подібний заклад.
Обжершись вщент ми покинули цей приємний заклад.
Далі нас чекала Опера Джузеппе Верді "Бал Маскарад". Опера мені сподобалась:))
Про цей день можу сказати одне: Саме так має проходити літо.
Всім привіт від Вови зі Львова:)
Дякую за день:)
Всім гарного наступного тижня, а я поїхала в центр гуляти:)
Комментарии
Отправить комментарий