Доброго вечора. Я вирішила відновити рубрику недільних монологів, бо стільки різнобарвної інформації накопичується за тиждень, що треба якось це розкладати по поличках. Отже, чим потішив мене минулий тиждень. 1). Фестиваль "Як у нас на Україні". Приємно вертатись у школу, де тебе ще чекають.. Минуло два роки, а все там змінюється до невпізнання... Фестиваль був започаткований 4 роки тому і тоді ніхто навіть і не міг подумати, що зі звичайного концерту українських пісень у виконанні шкільного ансамблю він переросте у справді цікавий проект. Що ж до моєї участі у цьогорічних співах, то мій вклад був наступним: по-перше, ми з Юрою вперше виступили дуетом на одній сцені. Над Океаном Ельзи ми справді трохи попрацювали і , звісно, були недоліки, але в загальному, як мені видалось зі сцени, публіка прийняла нас на ура. Відео з концерту ви можете подивитись тут: http://www.youtube.com/watch?v=v1UBUrqwSsw Також, традиційно, ансамбль "Самі собою" закривав перший
Будь-які старт-апи мають шанси на успіх. Іздрик