falola

Вона просто дівчинка, що живе у під'їзді сусідньому. і я навіть не помічала її сотню років. хтось казав, що вона була дуже капризною, як на мене - то дуже палко закоханою. і рядки її мали у собі щось на кшалт запаху наче пахне гвоздика, з якої готують глінтвейн. терпкість краще, ніж найсолодша і приторна каторга, і хотілось, щоб їй у долоні текла карамель. та в сімнадцять у виграші тільки черстві і холодні, той, хто серце відкрив - опинився з пустим гаманцем. серед людей все частіше трапляються злодії, що спустошують душу і стріляють у неї свинцем. 25.12.13. Дівчинці із сусіднього під'їзду. Н.П.

Кожного року під бій курантів ми не лише загадуємо бажання, але й робимо в голові певний план дій на наступних 365 днів. Так само як люди обіцяють собі з понеділка сісти на дієту, з початку місяця кинути палити, завтра подзвонити старим знайомим, через годину лягти спати (в мене зараз на годиннику 00:30)... І от 1 січня під шалений головний біль ми починаємо втілювати ці плани в життя. Або не втілювати (так як я) і намагатись все надолужити в останній тиждень грудня. І оскільки завтра якраз починається той Тиждень Останньої Надії змінити своє життя:) то в мене не буде часу на цей щоденник. АЛЕ я ж не можу залишити вас, моїх терплячих або нетерплячих (тих,які анонімно пишуть в аск:)) читачів ,без останньої статті, яка буде підсумком наших шалених діянь сего року. Тому, щоб зарядитись святковою атмосферою і щоб я знов не поспала перед завтрашнім робочим днем, згадаємо наймасштабніші святкування за участю мене і моєї Бамівської інтелегенції:) Мене тут просили зробити рейтинг, але

На вулиці ставало все зимніше і я думала, що варто таки вже забрати свою забуту шапку і взятися за розум. Зібравши волю і дріб*язок в кулак вирішила все ж ризикнути життям і запхатися у вщент набиту маршрутку. Головним мінусом було те, що вона була соціальна, а це + 100500 до кількості бабульок. Крім того, я не врахувала, що то вже завтра Миколая, а значить практично усі пасажири були з якимись різноманітними клунками.  В голові крутилось сотні думок, в навушниках лунало щось обнадіююче, та все це перекривала єдина фраза, яка верещала в моїй голові: "Котилася торба з великого горба.." Не дивно, що серед стількох пакунків внутрішній голос співав таку пісеньку. У місці свого вечірнього призначення я не була уже майже 2 роки. І чомусь саме сьогодні прокинулась з думкою, що варто відвідати його.  В голові крутилось щось на кшалт оправдання своїх дій: "Хотіла привітати з наступаючими святами", "Знала, що мої колєги в той час займатимуться", "Хотіла по

Як це буває у п*ятницю 13 - несподівані рішення, несподівані події. Цілий ранок я вагалась між зеленими і фіолетовими колготами. Фіолетові виграли. Весь мій марафет був на честь академконцерту з вокалу, який я мала здавати. Дивність №1 трапилась, коли я якимось чарівним чином не запізнилась на пари. Більше того, коли я влетіла в 323 аудиторію, виявилось, що викладачів ще немає і Іра Бернацька (моя наставниця, гуру, 5 курс і просто хороша коліжанка) поставила мене розспівувати хор. Я навіть трохи, якшо чесно, хвилювалась.  Наступною парою була екологія. Оскільки ми з Юрою були морально готові до своєї грядущої перездачі (не подумайте, це моя єдина перездача і то через банальну лінь, насправді я вчуся:), то ми прийшли просто так.  Наступні півтори години мого життя були намарне втрачені за розмовами ні про що з одногрупниками під кабінетом вокалу. І ось вона - Дивність №2 заключалась в тому, що виявляється вокал мені поставили автоматом і я даремно так хвилювалась:). Попрощавшись зі

Друзі, щиро вітаю вас із цим чудовим днем!  Особисто для мене кожного року п*ятниця 13-те - це наче всесвітнє свято:) В дитинстві нас лякали можливими невдачами та "зіпсованою кармою до кінця життя", але мене всеодно наче магніт манить це число. Але сьогодні я не просто буду співати оди цій днині, я розповім вам чому навколо цього числа стільки шуму і як розвіяти міф (якщо хтось досі в таке вірить) Отже, на думку більшості нумерологів, число 13 не несе абсолютно ніякої небезпеки, адже поєднання цифри 1, як символу сили вічності , та 3, як символу сили інтелекту зовсім непогане. Навіть навпаки - в цей день багато речей повинно вдаватись якнайкраще. Тим не менш, прикмета за якою цей день вважається нещасливим існує уже понад 100 років. І, як це переважно завжди і буває, придумали її християни (ну а хто ж іще?:). Буддисти і мусульмани, як нормальні люди не будують собі даремних ілюзій і не налаштовуються на негатив . В ісламі п*ятниця - священний день.А також у багать

...І після годинної розмови мій кращий друг Петро сказав: "Вже коли ти, моя найбільш аполітична подруга, таке кажеш, то це дійсно тебе зачіпило". Коли я писала про #євромайдан минулого тижня я справді не вірила в те, що наш "гарант" підпише угоду з Асоціацією. Тому і не йшла туди в перші дні, бо думала, що буде так як все "Говорили - балакали, сіли- заплакали". У середу я відвідала майдан, не стільки заради того, щоб вигукувати "Хто не скаче, той москаль", чи щоб прогуляти пари, як задля того, щоб підтримати своїх друзів та знайомих , які вірили в цю ідею. Ввечері в середу майдан більше нагадував нічний клуб, в якому крутили Дзідзьо і фоткали один одного...це справляло двояке враження... Ніби добре, що багато народу, але й водночас Дзідзьо... Але на те ж воно й мирна акція, що ніякої агресії та негативу. АЛЕ Як і кожного українця, мене обурили події ночі на 30 листопада. За кожну людину, чия кров пролилась на Майдані Незалежності та