К основному контенту

FRIDAY 13 Частина 2. Або "Повний екшн сьогоднішнього дня"

Як це буває у п*ятницю 13 - несподівані рішення, несподівані події.
Цілий ранок я вагалась між зеленими і фіолетовими колготами. Фіолетові виграли. Весь мій марафет був на честь академконцерту з вокалу, який я мала здавати. Дивність №1 трапилась, коли я якимось чарівним чином не запізнилась на пари. Більше того, коли я влетіла в 323 аудиторію, виявилось, що викладачів ще немає і Іра Бернацька (моя наставниця, гуру, 5 курс і просто хороша коліжанка) поставила мене розспівувати хор. Я навіть трохи, якшо чесно, хвилювалась. 
Наступною парою була екологія. Оскільки ми з Юрою були морально готові до своєї грядущої перездачі (не подумайте, це моя єдина перездача і то через банальну лінь, насправді я вчуся:), то ми прийшли просто так. 
Наступні півтори години мого життя були намарне втрачені за розмовами ні про що з одногрупниками під кабінетом вокалу. І ось вона - Дивність №2 заключалась в тому, що виявляється вокал мені поставили автоматом і я даремно так хвилювалась:).
Попрощавшись зі своїм коханим хлопчиком аж на цілісінькі вихідні , я думала, що ще буду довго в корпусі і журитись, але з*явилась нагода поїхати швидше додому.
Стояла я собі на кухні і смажила макарони, коли передзвонили одногрупники і звістили Дивність № 4  - якщо через 10 хв ми з Юрою будем на Дружбі - нам поставлять залік з екології.
АЛЕ ! Ми занадто ліниві, щоб так сильно напружуватись і знов переодягатись і на таксі гнати на Дружбу. Тому не думайте, що ми такі відчайдушні:)
Зі спокійною душею пообідавши я зайшла в контакт і в блог і зрозуміла істину життя : сьогодні тут назбирається 13000 переглядів. І не могло б бути кращого подарунку в такий день.
Потім здзвонилась з дівками і домовились у сауну не йти. Бо все як завжди.). Але це не означало, що планів на вечір нема. В 18:30 я в абсолютно чудовому настрої вийшла з дому. Тут одразу дві дивини. Дивність № 5 в тому, що я вперше за довгий час нафарбувалась тінями (повний бойовий "макіяж", який потім був жостко засуджений мамою, але про це потім) і Дивність №6 в тому, що я вчасно, ВЧАСНО, В-Ч-А-С-Н-О вийшла з дому. Річ у тім, що спочатку я мала віднести парфуми Юрковій матусі. Але сам Юра довший час не брав слухавки, тому я домовилась раніше з його мамою безпосередньо. Дивність № 7 виявилась у тому, що ми з моїм дуже дорогим френдом одночасно прийшли і тому мені ще перепала кава (ніхто у Всесвіті не робить такої кави, як Купчачіна). З того всього я аж забула свою шапку. Бо треба було квапитись на зупинку. Валіними стараннями і пунктуальністю я провтикала три маршрутки, але все ж нарешті покинула Київську у двадцятці. Дивність № 8 була у тому, що Марічка купила нову тоналку, яка мала запах смаженої курятини. Але водночас вона була дуже приємна і м*яка. Але то таке, бабське.:). Бункермуз давно мене приваблював і ось нарешті була нагода його відвідати. Дивність № 9 , але то навіть не дивина, це просто наша суперлогіка: ми замовили солодкі коктейлі і закуски до пива. А потім пиво і десерти. Нічого дивного, якщо це дівішнік.
Дивність № 10 - зустріла Машу і Славіка, яких я була невимовно рада бачити.)). Вечір продовжувався, мартіні приносили і забирали пусті келихи.. Марічка поїхала додому, а приїхала Юля. До речі, Дивність № 11 - Марічка на прощання зав*язала мені на руці ниточки, які я тепер не можу зняти. Перемивши всім кісточки і обговоривши нагальні проблеми, ми почали ассціювати себе з героїнями культового серіалу і звісно мені дісталась роль Керрі Бредшоу (ось чому я пишу цей запис). І от нарешті зібравшись треба було попросити рахунок. Цілісінький вечір нас обслуговував один і той же офіціант. Чомусь мені здалось, що його звати Вася і я так його і покликала: "Вася, дайте, будь ласка, рахунок.". Але насправді його звали Пашою і це навіть не дивність, а Фейл № 12. Покинувши заклад ми попрямували до зупинки обговорюючи те, як класно бути бамівськими безстрашними дівками. І тут я почала помічати дивного хлопця позаду нас. Його хода викривала глибоке сп*яніння, але мені здалось, що , можливо, це я не рівно йду. І все ж, хоч відрив між нами був у метрів 20-30 я чітко усвідомлювала, що він йде за нами. Причому тримаючи щось металеве у руці. Ми з дівчатами швидко пройшли під залізницею і дійшли аж до зупинки "6 магазин". Чувак продовжував повільно, але впевнено за нами йти. По спині мені пробігли мурашки. Але не дивлячись на 23:30 на зупинці було досить людно. І тут він нарешті підійшов до нас і мовив: "Я Сірьожа".І показав те, що тримав в руках. Виявилось що це пила. Після цього він показав на Валю і сказав: "Вона мала попередити, що я вас порішу". Після чого він зробив коло навколо своєї осі і рушив геть. "Занавес. Тишина". Ось така масштабна, моторошна і загадкова була Дивність №13. Підсумок цього дня:  треба йти на зупинку Залізничний вокзал у будь якому випадку. )). 
А на разі варто зауважити, що вечір вдався.)). 
От такі-то пригоди П*ятниці 13.
(пишу цю статтю з маминого ноута, а тут ніяких зображень, окрім старих фоток нема, тому потішу вас фото кількарічної давності, коли мені було десь 14 і то були одні з моїх перших кедів)


Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...

Мужчини не мовчать

Як приручити мужика під одним дахом 2.0 Ми думаємо, що знаємо їх на 100%, що прораховуємо кожен крок вперед і пояснюємо всі вчинки, але після цієї статті я зрозуміла, що мало знати мужчин - потрібно ще й вміти використовувати ці знання.  Хотіли відповідь чоловіків? Вмощуйтесь зручніше, вони постарались. Глава І Кордони або Його полиця  В кожного мужчини є Його Свята Недоторканна Територія, на яку не дай Бог покласти бодай погляд. То може бути гараж, поличка у ванній, чи робочий стіл або ж ящик з інструментами, навіть шуфляда з шкарпетками. Правило перше і єдине - не чіпай. Не чіпай, навіть якщо долоні чухаються від цікавості, не чіпай, якщо тобі раптом знадобилась викрутка, не чіпай навіть в страшному сні, НІКОЛИ. І не прибирай там. Він сам потім з любов‘ю в очах протре кожну дрібничку і окине все поглядом Володаря.  Володька:   Моя любима малишечка - це святе! Ненавиджу, коли "женщина с которой я живу" мацає її своїми руками. Не розумію, нафіга їй бави...

FallStyle October'2016

Я вважаю, що в році є 2 найкрасивіших місяці - квітень і жовтень. Що той, що той за рахунок дерев змінює місто в неповторну красу і надихає кожного, навіть найзануднішого скептика. Істотам також хочеться якось вирізнитись і зробити ранковий вихід з дому якнайменш болісним:) Поняття не маю, що в таких випадках мотивує чоловіків, а нас, справжніх леді (чи не вперше вживаю це словосполучення на свій рахунок), єдино втішає можливість пройтись по місту в новому, осінньому образі. Отож, осінній FallStyle !!! 1. Телефон я тримаю в руках 80% дня, тому він мусить виглядати як і власниця:)) На цей чехол можна залипати цілий день, бо блискітки рухаються і плавають. Замовляли на алі, що значно економніше, аніж купувати тут. 2. Наступний пункт це ремарочка до попередньої статті - догляд за обличчям. Завжди думала, що сироватки - це для бабусь, в крайньому разі для матусь, а виявляється це жахлива помилка! Коли наношу  вранці сироватку SPA від Oriflame і через 20 хв кр...