falola

Ми повернемось сюди не красивими, сивими. Після сотень доріг і тисяч прочитаних книг. Після мрій і бажань, яким не судилось здійснитись і  з шрамами біля серця і передпліч. Місто змінить епоха, не буде закинутих закладів, ні тролейбусів, ребуси вулиць складатимуть пазл серед слідів від бруківки знайдуться сліди і наших ніг навіть якщо над ними вкладе десять шарів асфальт Десь між будинків почуємо голос минулого і постане дім філармонії прямо над скронями ми повернемось туди знову чистими, юними в місце, де колись під дощем вперше торкнулись долонями. 1.08.14

Журнал цілком випадково опинився перед нею. Черга у перукарні - річ звична. Краса потребує жертв. Особливо, якщо це час.  "Підберіть собі вдалий макіяж відповідно до Вашої пори року." І чотири моделі з посмішкою, але застиглими очима пропонували їй дитячу дівчачу гру - знайди себе. Темно каштанові локони, що хаотично обвивали порцелянове обличчя (не довго їм залишилось - каре знову у моді) і фіалково-сині очі. В журналі і дзеркалі на неї поглядала справжня дівчина-Зима.  "А і справді, ще й іменини взимку!" Журнал розкривав карти і впевнено радив модницям обирати яскраві відтінки, сміливі рішення і оригінальні образи. Та на це часу не було, адже приємна жіночка перукар бажала "змінити Ваш імідж і настрій надовго". Зачіска вдалась, для цієї ділової зустрічі це було якраз те, що треба. Сукня-футляр підкреслювала звабливі вигини тіла, а підбори додавали впевненості. Професіонал своєї справи - не інакше.  Сьогодні її робота полягала у зустрічі важливих п

Літо. Це не та пора, коли можна лежати на дивані і дивитись серіали. Це не та пора, коли можна сидіти на кухні і пити чай. Це не пора спокою, врівноваженості і стабільності. Літо - це збори за 20 хв і сумка, в якій стандартний набір на випадок тривалих гулянок. Літо - це засоби від комарів. Літо - це коли вертаєшся додому, бо забув сонячні окуляри. Літо - це теплі і зоряні ночі. Це розмови до ранку. І зелені очі коханої людини. Друзі. Знайомі, яких можливо більше ніколи не побачиш. Старі знайомі, яким при зустрічі радієш, наче родичам. Літо - це концерти, які тобі не подобаються, але на які ти йдеш, бо не гоже сидіти вдома. Літо - це Іздрик, якого дочитуєш в маршрутці, бо більше нема коли. Це тижневий манікюр, якому не судилось стати досконалим. Це спонтанні зустрічі і зустрічі із спонтанністю. Це неонові колеса Міськового велосипеду і яскрава сукенка Ксюші-коліжанки. Це сон в 4 години. І комедії в українському дубляжі. Це обійми і поцілунки. І вишнево-яблучний сік. і я. І трох

куштуй мою шкіру забута і зникла примаро я купую тобі кожен тиждень свіжі газети й журнали. муштруй і тренуй мої мізки і мотивуй аж до скону бо в стані такої апатії найлегше зректися трону роби мені безліч підказок кидай в мене каменем може нехай на плечах подряпини і ще не пронесені ноші тримай мене лиш опріч себе за руку веди не цурайся дзвони часом диким лелекам які над нами літають наповнюй мене свіжим киснем і дихай зі мною озоном моя остання надіє -  моя бажана Свободо. 04.07.2014

Пролетів перший місяць літа. І хоч практично не було можливості ходити в шортиках і в*єтнамках, зате полунично-черешневий сезон пройшов успішно :) Також ми відсвяткували закінчення навчання, для багатьох моїх друзів і близьких це вже остаточне закінчення або ж перехід на новий важливий етап:)  Тепер у них є професія, плани на життя, спеціальність, Я не могла упустити цей день.) Останні червневі вихідні я провела з коханим у Львові і це було, як і завжди, весело:) В п*ятницю на честь Дня Народження Христі ми зібрались на пікнік. І там я вперше нормально грала в твістер:) Не обійшлось і без нічних співів "ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла", покусаних комарами ніг і продимленого одягу. Це було прекрасно:) Звісно, головна радість "мого" Львову - це Яночка. Ця дитина кожного разу шокує мене швидкістю розвитку і інтелектом:) А ще вона тікає, коли бачить свідків Єгови:) Таким чином у липень я і мої дорогі входимо з посмішкою і гарним