falola

26 червня липня серпня. Цей тріумф смутку в голові розщеплює мої літні спогади на молекули. Коли це почалось? Коли я вперше вдягнула босоніжки? Скільки ранків зустрічала у ліжку? Скільки ночей спостерігала зоряне небо? Скільки разів перефарбувала нігті? Хіба ж я зустрілась з усіма, з ким планувала провести це літо? Хіба ж вистачило тих 7 днів на пляжі? Чому ця (і так ледве помітна) засмага змивається? Чому за вікном похмуро і що вдягти на перші лекції? Літо розсипалось на мікрочастинки. І осені не вистачить, щоб заліпити фотокартками вікна, аби не бачити того сорому, тих оголених дерев. Не вистачить, щоб затримати вдома сонячні промені і висушити мокрі зонтики.Не вистачить, щоб залікувати усі ці нові рани. Не вистачить нічого, що якось би зменшило тугу. І що пропонує мені осінь? Недоспані ночі, каву, книги, фільми, серіали і музику. Набір депресивного підлітка. Як же це карамельно, чорт забирай. Ти йдеш від мене, а я закриваю перед твоїм обличчям двері, вихоплюю ключі і в

Вони ігнорують мої бажання. Простягаю долоні - і ось вони, сповнені мерехтливого сяйва, витікають крізь пальці. Просто летять, падають, наче серпень то їхній останній шанс потрапити на Землю. Не розумію, чому саме сюди. Тут війни, голод, хвороби, обман і несправедливість. А їм би тільки впасти і залишити мене без мрій.  Такі крихітні блискітки. Секунда - і вже ні сліду їхньої присутності. Та й серпень не далеко втік, чи то пак, занадто далеко. Яблука опадають, трава жовтіє, запізно втілювати літні\майбутні плани. Якби то втримати хоч годину? хоч двадцять хвилин?!!!Потримати за руку, обійняти, сказати все, що так зрадливо тремтить всередині?! Незворушність обличчя. та зовсім нестримні крихітні блискітки на щоках. Кажуть, можна пережити і перевірити близькість...і все ж відстань - це найпевніший вісник болючих зітхань.

Берете квитки, 2 пари шортів, 1 плаття і 4 майки, окуляри і двох найближчих претенденток на "дівішнік" - матусю і сестричку і просто вимикаєте телефон. Перша причина , чому варто поїхати на море - море, як явище. Прозоре, тепле, ніжне і таке потрібне. Після того, як ви вперше зустрінетесь - зрозумієте, це ваш головний супутник, сенс і панацея на найближчі дні. Друга причина - провести час з рідними. Цілий рік ви бачитесь лише 2 рази в день - зранку, коли поспішаєте і ввечері, коли втомлено повзете до ліжка. А спільний відпочинок то завше нагода краще пізнати один одного, поповнити скарбничку безцінних жартів і спогадів, коротше. Третя причина - враження. Цього разу ми відвідали Несебр (ми з Танькою вже там бували, коли їздили в табір, але коли ти без вожатої і без натовпу голодних дітей, то якось, знаєш, цікавіше). Архітектура таких малесеньких старовинних болгарських містечок приваблює мене вже не перший рік... Тут тобі і бруківочка, і археологічні р