falola

зовсім не хотілось вставати взувати хатнє, натягувати халат відмикати двері несправжньо посміхатись відповідати на всі запитання ствердно, так, так, так мріялось залишитись тут під ковдрою наодинці із болем, слухати британську музику,  писати дворядкове, читати сучасних, молоти дурниці приходь сюди,  став себе на полиці запалення осені -  зів'ялі квіти найкращий варіант для самотніх і неймовірні втіхи -  дивитися з вікна на дощ, уявно цілувати кохані повіки 23.10.2014

Підраховую дні. Скільки їх тут, буденних? Моє помешкання прозоре, жодних прикрас і надлишків. Білосніжна стіна, така ж стеля. Ліжко, маленький столик без гострих кутів. Тут все без гострих кутів. І предметів. І котів. Напевно, лише за котами трішки сумно. Ніколи не проявляла до них особливої ніжності, скоріше ми спів існували, спільно їли і деколи спали.  Отож тут немає котів, вони б і так тут не вижили. Жодного простору, жодних можливостей зіпсувати ідеальну стерильність. Навіть штори неможливо подерти, бо вони з пластику. Я люблю це вікно. За ним гарний сад. Такий сад мені зустрічався лише двічі - одного разу в Чехії і от - зараз. Цвітуть черешні і яблуні. Їхній аромат просочується крізь мої наглухо замкнені шибки. Раз на добу тут провітрюють і тоді сад розростається посеред моєї домівки. Весь інший час він живе по ту сторону барикад. І тішить погляд. В моєму помешканні немає дзеркала і це створює деякі труднощі, тому вночі, коли увімкнуть люстри я розглядаю своє відображе

Горло болить, вуха заклало, ноги гудуть, долоні ниють...і з обличчя не сходить посмішка! Щойно приїхала з святкового концерту Bugs Bunny, що відбувся в "Козі" з нагоди їхнього першого Дня Народження! Було все - якісна музика, козівське святе буріто, торт, кульки, спалахи фотокамер, бенгальські вогники і нездоланна хвиля енергії, яка захопила всіх присутніх з першої до останньої пісні! Мар*янка - зірочка, яка завжди своїм сяйвом і невгамовністю тішить усіх, хто поруч вистояла і виспівала весь вечір на високих підборах і з крутою краваткою:)) Назар - її опора, стіна, за якою завжди вона почувається захищеною, весь вечір підхоплював заданий темп і своїм приємним вокалом доповнював Miss MC. Хлопці-музиканти: від першої ноти до останньої в жодному разі не засумніваєшся у їхньому високому рівні професіоналізму. Валєра, Міша і Сашко - ви те, що робить цей гурт не лише гучним, а також оригінальним і стильним. І хоч Сєрий Сілаков - улюблений "зайчик" ,сьогодні був вель

День Музики на факультеті мистецтв завжди очікуване і яскраве дійство.  З 8 ранку хлопці зустрічали кожного маршем і запрошували до аудиторій. А як гарно перший курс прикрасив холл!!. Молодці!!! Пари пройшли зовсім не буденно. Відчувалось, що "свято наближається":)) Кожного року ми організовуємо невеличкий концерт. Але, погодьтесь, цьогоріч свято перевершило попередні виступи в кілька разів.  По-перше, танцювальні номери - це просто сенсація. Ніхто не залишився байдужим ні до колективів, ні до сольних виступів. Тут неможливо не відзначити Іванку Волохату. Ми завжди знали, що вона різностороння особистість, але це було просто відкриття! танець живота на сцені Світлиці втілився чи не вперше:).  Щодо вокальних номерів, влучно сказати що це були вокально-інструментальні номери. Від номеру Наталочки Валько, Міші Яцишина і Сергія Сілакова "Sunny " всім справді стало радісно і сонячно!!!  Також ММ-21 запам*ятались лірикою від Віточки Т