К основному контенту

День Музики 2014. Емоції через край!!!!

День Музики на факультеті мистецтв завжди очікуване і яскраве дійство. 

З 8 ранку хлопці зустрічали кожного маршем і запрошували до аудиторій. А як гарно перший курс прикрасив холл!!. Молодці!!!





Пари пройшли зовсім не буденно. Відчувалось, що "свято наближається":))






Кожного року ми організовуємо невеличкий концерт.
Але, погодьтесь, цьогоріч свято перевершило попередні виступи в кілька разів. 

По-перше, танцювальні номери - це просто сенсація. Ніхто не залишився байдужим ні до колективів, ні до сольних виступів. Тут неможливо не відзначити Іванку Волохату. Ми завжди знали, що вона різностороння особистість, але це було просто відкриття! танець живота на сцені Світлиці втілився чи не вперше:). 
Щодо вокальних номерів, влучно сказати що це були вокально-інструментальні номери. Від номеру Наталочки Валько, Міші Яцишина і Сергія Сілакова "Sunny " всім справді стало радісно і сонячно!!! 

Також ММ-21 запам*ятались лірикою від Віточки Ткачук і Ігора Непіпа. Так бандуру ніхто не очікував почути:)). 
Душі слухачів торкнули також акапельний квартет у складі Ярослава Мартинюка, Василя і Романа Парубочих та Романа Коломійця. Ці хлопці знають як зачіпити за живе.

Дуже вдячна також Ромі і Лесі за танцювальний супровід мого виступу - ви додали такого ліризму і такої впевненості:)


(на фото - актив групи: Староста і його Заступниця:))

Приємним сюрпризом був також флешмоб на підтримку Української Армії. ММ- 21 зарядили своєю енергією всіх присутніх у залі:) Це було дуже гармонійно з фінальною піснею "Надія є!", яку виконали всі учасники і глядачі з посмішками та щирими оплесками.
Дякую організаторам: Марічці Івашків, Василю Парубочому, Олесі Тракало, а також всім, хто долучився до свята)).
Окреме дякую тим, хто прийшов підтримати всіх і зокрема мене особисто: Ксюша Зазуляк, Танчіта Фаль, Іра Бернацька і Володя Попко, Маргарита Василишин (вибачте, якщо когось забула). 
Свято видалось дуже душевним і в якійсь мірі сімейним. Свої для своїх. 
Щирі слова подяки від викладачів додали нам впевненості і натхнення до наступних заходів.
Сподіваюсь, така атмосфера панувала в Світлиці не востаннє.
Чекаємо День Факультету і знову поринаємо у репитиції:)
Всім музики!



Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на