Привіт, хомячата.
Розпочався новий тиждень і ви собі зараз, сидячи з кружкою чаю і по вуха загорнувшись в покривала можете трохи відпочити від сесії, роботи чи інших буденних справ.
Я вам розкажу, як то класно жити в Тернополі і випадково потрапляти у найбільш творчі тусовки.
Неділя. моє Таняшко запросили виступати від імені Street Spiving на творчому вечорі "Мистецька Україна". Шо то таке, з чим його їсти і чи варто їсти взагалі ні я, ні Таня, ні купа народу, яких ми покликали з собою - не знали.
Але тепер пояснюю:
Ідею проведення такого літературного вечора висунула молодіжна організація "ФРІ". До дня писемності України арт-галерея Бункермуз прийняла до себе і поетів, і поеток, і музикантів і просто креативних людей.
Ми прийшли перед самим виступом коханих Bugs Bunnу, які сьогодні виконували акустичну програму...
Я обожнюю. Обожнюю їхній шедевр - пісню про Тернопіль.
Я готова слухати її нескінченно довго.Дякую вам, зайченята. Ви, як завжди, навіть не на висоті - ви на вершині!)
Щодо людей пера, то для мене було приємністю ознайомитись із зовсім юними, але такими самобутніми митцями студії "Сім герц". Вони молодці, бо я, наприклад, не наважуюсь читати свої вірші вголос - це наче роздягатись на площі. Не лише на мене "Сім герц" справили враження... окрім багато чисельної публіки (занадто багато чисельної як на таке маленьке приміщення)... Посеред виступу Юрія Вітяка до нас завітав скрипаль. Мужчина почав чуттєво торкатись струн і в синтезі з поезією по шкірі побігли мурашки. Він зіграв ще кілька імпровізацій і захоплено покинув зал.. Величезний знак запитання завис у повітрі....
Як виявилось, скрипаль - це не хтось, а Сергій Охрімчук - полістильовий віртуоз, який відомий усій Україні і закордоном. Свого часу він співпрацював з такими гуртами як Океан Ельзи, Воплі Відоплясова, Божичі, Руслана..
Але це ми дізнались потім)).
А тим часом линули рядки...часом тривожні, часом пронизливі, але завжди щирі.
Закінчилась імпреза довгоочікуваним виступом моєї малечі з двох хлопаків)). Атмосфера вуличних співів передалась залу - і не чути було хто голосніше співає - ті, хто на сцені чи ті, хто в залі.
Здавалось , то ніколи не закінчиться...
Такі вечори, безперечно, надихають.
Не настільки, щоб починати понеділок в 06:00, але я змогла. Змогла пережити цей довжелезний день.
Здоров, вівторок, як ся маєш?
Розпочався новий тиждень і ви собі зараз, сидячи з кружкою чаю і по вуха загорнувшись в покривала можете трохи відпочити від сесії, роботи чи інших буденних справ.
Я вам розкажу, як то класно жити в Тернополі і випадково потрапляти у найбільш творчі тусовки.
Неділя. моє Таняшко запросили виступати від імені Street Spiving на творчому вечорі "Мистецька Україна". Шо то таке, з чим його їсти і чи варто їсти взагалі ні я, ні Таня, ні купа народу, яких ми покликали з собою - не знали.
Але тепер пояснюю:
Ідею проведення такого літературного вечора висунула молодіжна організація "ФРІ". До дня писемності України арт-галерея Бункермуз прийняла до себе і поетів, і поеток, і музикантів і просто креативних людей.
Ми прийшли перед самим виступом коханих Bugs Bunnу, які сьогодні виконували акустичну програму...
Я обожнюю. Обожнюю їхній шедевр - пісню про Тернопіль.
Я готова слухати її нескінченно довго.Дякую вам, зайченята. Ви, як завжди, навіть не на висоті - ви на вершині!)
Щодо людей пера, то для мене було приємністю ознайомитись із зовсім юними, але такими самобутніми митцями студії "Сім герц". Вони молодці, бо я, наприклад, не наважуюсь читати свої вірші вголос - це наче роздягатись на площі. Не лише на мене "Сім герц" справили враження... окрім багато чисельної публіки (занадто багато чисельної як на таке маленьке приміщення)... Посеред виступу Юрія Вітяка до нас завітав скрипаль. Мужчина почав чуттєво торкатись струн і в синтезі з поезією по шкірі побігли мурашки. Він зіграв ще кілька імпровізацій і захоплено покинув зал.. Величезний знак запитання завис у повітрі....
Як виявилось, скрипаль - це не хтось, а Сергій Охрімчук - полістильовий віртуоз, який відомий усій Україні і закордоном. Свого часу він співпрацював з такими гуртами як Океан Ельзи, Воплі Відоплясова, Божичі, Руслана..
Але це ми дізнались потім)).
А тим часом линули рядки...часом тривожні, часом пронизливі, але завжди щирі.
Закінчилась імпреза довгоочікуваним виступом моєї малечі з двох хлопаків)). Атмосфера вуличних співів передалась залу - і не чути було хто голосніше співає - ті, хто на сцені чи ті, хто в залі.
Здавалось , то ніколи не закінчиться...
Такі вечори, безперечно, надихають.
Не настільки, щоб починати понеділок в 06:00, але я змогла. Змогла пережити цей довжелезний день.
Здоров, вівторок, як ся маєш?
Комментарии
Отправить комментарий