К основному контенту

Кременець. Соковито-зелений день

Почнемо з того, що в мене здавна є дещо маніакальна любов до старовинних облуплених і не відреставрованих споруд. Я отримую неземну насолоду від будиночків, від бруківочки і цвітучого бузку. Тому вчора це був К.Р.Е.М.Е.Н.Е.Ц.Ь.
Востаннє я була тут років 5 тому, і багато чого просто не запам'яталось.
Цього ж разу мені випала чудова нагода і поспівати з хором на фестивалі не-запам'ятала-як-називається і просто цілий день погуляти цим чудовим містом.
Вузенькі вулички, які ведуть до головної і центральної дороги створюють ілюзію суміші Чернівців, Львову і Бережан, але то просто такий Кременець. Самобутній і загадковий.
Звісно, візитівка міста - гора Бона, яку варто відвідати кожному, адже там збереглись уламки фортеці 1241 року. вдумайтесь! 
Звідти місто як на долоні і гарантую, що виглядає крутіше за панораму з Високого Замку у Львові. 
Чому не варто відкладати подорож у Кременець на далекі дні? - тому що саме зараз там соковита зелена трава, крихітні квіточки всюди, сосни, які просто з розуму зводять своїм запахом і квітучий ботанічний сад, який нам, на жаль, не вдалось відвідати.
Чому не варто відкладати трапезу , якщо ви вже у Кременці? - тому що не так то просто поїсти тут. В першій піцерії, в яку ми з СвітЛаною (Світ Лан, шось в цьому є) забрели не виявилось тіста на піцу (!!!!), в другій нам довелось би чекати її 40 хв, третій заклад харчування взагалі не запроповував нічого, крім алкоголю... і аж в ресторані Іква ми змогли посмакувати варениками з гречаного тіста і дерунами з сиром. Хоч заклад досить престижно виглядає і скоріш за все, є одним з найкрутіших у Кременці, там дешево. Настільки, що за наш набір + 1л узвару ми заплатили всього 45 грн. Скільки кажете коштує Панський дерун в Файному?:)
Тому "хто шукає, той завжди знайде".

Я даремно брала в торбу навушники і книгу, адже моя супутниця СвітЛана Гавришків просто зробила цей день незабутнім. Набагато приємніше гуляти чужим містом із зовсім не чужою людиною. Ну а тепер фоторепортаж:)

























Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на