К основному контенту

Тюльпанина або чому святкування 8 березня так журить чоловіків

Васьмоє марта - чи не найбільш суперечливе свято в нашій країні.
Одні вважають його "послєвкусієм СССР", інші - приводом до привітань рідних і дорогих леді.
І хоч це Міжнародний Жіночий День, найбільше з цього приводу ниють, як завжди, чоловіки.
Вчора, переглядаючи свій інстаграм, який рясно майорів "тюльпанинами" (як каже Сніжана) і підсніжниками, я натрапила на фото знайомого з підписом "Хто святкує - того вітаю, хто не святкує - того поважаю".
І тут, як то кажуть, мене понесло...
Давайте, розберемся:
Причини поважати того, хто не святкує це свято можуть бути різні:
1) "Радянщина". ВОПШЕТО (улюблене обросійщення слова "взагалі") свято походить з Німеччини і означало перш за все, День прав жінок , які відчайдушно боролись за рівні права і антисексизм. По-друге, 8 березня - не тому, що 8 березня 1917 в Росії пройшла жіноча демонстрація, ні-ні. Справа в тому, що в 1908 того ж 8 березня в США відбулась демонстрація, на яку вийшли жінки, які прагли виборчого права і !!!заборони використання дітей для важкої праці. І досі 8 березня святкують понад 100 країн!
2) З дитинства повелось, що на 8 березня ми вітаємо матусь і бабусь, аби вкотре сказати їм, що любимо, а також інших жінок, які роблять наше життя кращим - сестер, подруг, вчительок, співробітниць і сусідок. Чому вияв уваги не вартий поваги?
3) Найбільше мене дратує, коли кажуть "Всьо, тепер знову є День Матері, давайте тільки в той день вітати"або "Нє мать -  нє празднуй" . Нормально, я так скажу, ви, мужики, влаштувались - у вас є 14 жовтня, 6 грудня, 23 лютого (десь проскакує) і чомусь леді всеодно вас вітають, не зважаючи на те, що 80% з вас не те, що не служили - ви морозитесь від більшості чоловічих обов'язків. Давайте ми вас теж будемо вітати виключно в День Батька. Тільки скільки з вас татусів? 

Коротше, жіноцтво, якщо ваші оточуючі мужчини не вітають вас з начебто ідейних причин, то насправді вони просто морозяться і жидують, задумайтесь, наскільки такі обранці варті уваги. 
Звичайно, у них повно журби навколо цін на квіти і поки продавці квіткових напихають повні пакунки грошей, їм доводиться вивертати кишені.
Але ми хіба не варті тих 10 гривень за букет підсніжників?
Бо ж у більшості випадків, це не та ситуація, коли вони дарують ЩОДНЯ квіти і говорять приємнощі і 8 березня як виняток, аж ніяк. Вони просто вдало знайшли відмазку.

А я тим часом дякую усім мужчинам, які зробили мій Жіночий День особливим, а також усім леді та місіс, бо як не крути, а на 8 березня 85% вітань все-таки лунають від жінок до жінок.




Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...