К основному контенту

Прокинутись бакалавром. Як це

Бакалавр - це недолюдко для дорослих і взірець для малолєток.
Коли ти бакалавр - досвід - твоє друге ім'я.
 Ти знаєш як випити 100 грам не запиваючи, знаєш як за добу написати курсову, вмієш зробити вигляд, що був на всіх парах, а на яких не був - значить був зайнятий. Взагалі, робота - твоя головна відмазка. Навіть якщо робота не на повну зайнятість чи через добу, всеодно це вельми поважна причина відсутності. 
Якщо на 1 курсі предмети поділялись на ті, які люблю і ті, які напружують, то на 4 курсі є лише предмети, на які ходжу раз в 2 тижні, і ті, на яких жодного разу не був. 
Ти бакалавр - єдині люди в універі, які можуть дивитись на тебе зверхньо - це магістри і добре, що їх не багато. 
Ти бакалавр - викладачі нарешті запам'ятали як тебе звати і , головне,  - ти почав запам'ятовувати, як звати їх. Більш того - ви тепер дружите у фб, лайкаєте фотки одне одного і переписуєтесь великодніми есемесками. 
4 курс - в друзі додаються незнайомі обличчя, які виявляються першокурсниками і ти 100% не знаєш хто це, коли вони вітаються на вулиці. 
Ти не заходив у бібліотеку з 1 курсу, з другого забуваєш де столова, з третього - де ксерокс, з четвертого - де вхід.
Твої одногрупники на четвертому курсі цілком сімейні люди з дітьми, втім тобі і мультик "У пошуках Дорі" здається епічно крутим. 
Забуваєш те, що знав в школі.
Щиро дивуєшся, коли бачиш свій шкільний атестат з гарними оцінками.
Щиро тішишся, коли бачиш оцінки в додатку до диплому.
Фоткаєшся з дипломом 40 раз, так ніби не покладеш його в той же день у шуфляду.
Прощаєшся з усіма, так ніби не зустрінешся на вступних на 5 курс через місяць.
Слухаєш проповідь декана, замдекана і завідувача кафедри. Вже не смієшся. Серйозно думаєш як би то не зашпортатись дорогою на сцену, всеодно тупиш і шпортаєшся, посміхаєшся, забираєш диплом. 
Фотки з родиною.
Фотки з друзями.
Фотки з одногрупниками.
Пиво.
Амінь.

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на