К основному контенту

ей, натхнення?!

Останній тиждень жовтня добігає кінця, а це означає, що скоро...
Листопад - мій ненависний місяць у році. Не тому, що в ньому трапилось щось погане, аж ніяк. І не тому, що сесія в університеті. А просто тому, що цілий місяць нас очікує гидка каша під ногами, +2+4 на градуснику , ну і просто мерзенна сирість. Минулого тижня я переживала ту солодку мить осінньої депресії, коли з температурою валяєшся весь день в ліжку, дивишся "Дім біля озера", плачеш, випиваєш відро чаю, засинаєш і прокидаєшся коли схочеться, загалом радієш, що не треба виходити надвір.
Найважче у цьому всьому - зупинитися. Повірте, що в такому стані "кокона" мене ніщо не мотивує рухатись - ні сімейні обов'язки, ні навчання, ні робота, просто кожна справа втрачає свій сенс в порівнянні з тим, що можна не вставати з ліжка.
І тут постає питання: як? Як відірвати себе від коханої ковдри?
Сьогодні, після другого робочого дня і 4 концертів за минулий тиждень я можу вам відповісти: шанс є
1. Витисни максимум. Дуже вчасно мій мужчина вирішив передивитись всіх Месників від Марвел. Я ніколи не бачила жодного фільму з цієї серії, тому це було відкриття. Ще більшим здивуванням було те, наскільки мені сподобалось. Я тепер відрізняю Халка і Капітана Америка, знаю хто такий Тоні Старк і Локі. Ніколи не думала, що відпочину з такими картинами.
2. Не змушуй себе відмовлятись від того, кого любиш. Наприклад, одіялко. Ні, не ковдра, як то має вірно бути, а саме Одіялко. Біле, гіганське, від дормео!(на мінуточку дякую Сільпо), я люблю його більше, ніж їсти. Тому аби не сумувати в розлуці мама купила мені куртку/одіялко:) я її назвала Куртка-Хмара. Бо вона світла, легка і тепла. 
3. Спробуй. В неділю я зробила першу спробу адекватного життя. Це був наш концерт в Бункермузі. Хто був- той знає, що вечір був невичерпно емоційний і живий і це був момент рідкісного відчуття в голові "ось для чого ти живеш". Відбувся якийсь такий "клац!" в мозку, коли раптово хочеться безперервно працювати над новими піснями, показувати це публіці і вдосконалюватись.
4. Глобальні плани. І останнє, що трапилось буквально вчора зранку, коли Надя подарувала мені новий блокнот (любов з першого погляду). Зазвичай блокноти в нашій сім'ї істерично скуповує Таня, в неї їх 1000000000 і всі вони пусті, бо занадто гарні, аби в них писати. А тут - дивовижа- новий крутий блокнот для мене. В той же день я вирішила, що треба таки привчити себе до кількох речей:1. Записувати список справ. 2. Вести рахунок видатків і надходжень. 3. Відкласти свій попередній щоденник в шафу, бо страшенно почав дратувати.

Інгредієнти страви "ей, натхнення" можуть змінюватись. Головне, навчитись її готувати так, як Оля Фаль пече яблучну шарлотку - ідеально!:)



P.S. Для тих, хто хоче послухати "шось новеньке" - 
рекомендую:
Sia - This is Acting
Lady GaGa - Joanne
і найкращі в своїй справі - 
Kings of Leon - '' Walls '' RCA 2016

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на