К основному контенту

Нова рубрика: "13 "

Недавно я подумала, що треба ввести нову рубрику. Надіюсь, вона буде цікава не лише тим, з ким я не близько або взагалі не знайома особисто, а й тим, хто знає мене все життя. Останні принаймні посміються;) 
буде кльово, якшо ви потім напишете чи продовжувати її щомісячно, чи не варто.
Отже, рубрика Тринадцяти фактів про мене
Постараюсь писати тут дещо особливе, чого не писала в попередніх статтях. 

1. Я не можу спати в шкарпетках. 
2. Кожного року я передивляюсь всі частини Сутінків. В секреті від всіх моїх адекватних близьких.
3. Коли телефоную в якісь контори або приходжу в місця типу податкової зразу граціозно тупію і неправильно вимовляю слова.
4. В побутових речах я страшенно повільна. І хоч по типу характеру я сангвінік, біля холериків стаю відчайдушним флегматом. І мене повільно бісить, коли навколо тільки "Оля, давай швидше!". Оля - не швидше, Оля - спокійно і злегка нудно.
5. Вдома в мене 7 видів чаю, одна кава і одне капучіно.
6. В дитинстві в мене була чорна кішка Бася. Яка була Дитям Сатани, бо царапалась і ненавиділа всіх. Певно через неї в мене і почалась алергія на котів в 40 раз збільшена норми.
7. Одного разу мама купила мені зимові чоботи на каблуках. Не розумію як вони могли мені подобатись. Це було в 7 класі. Час мого жахливого несмаку і червоного волосся.
8. Мій найбільший комплекс - мій ріст. Через це я неусвідомлено сутулюсь і взуваю підбори тільки, якщо знаю, що поруч буде хтось високий. Хоча 170 см це на думку багатьох не критично. Але не для мене!!!
9. Своє альтер-его я називаю Внутрішній Жид. Я зовсім не економна, але терпіти не можу переплачувати.
10. Оптимальний час для сну з 00:00 до 10:00. Інакше почуваюсь втомленою. 
11. Не розумію великих золотих прикрас на жінках молодше 60. Та і після, в більшості випадків.
12. Не їм цибулю і вівсянку. І не розумію поняття Овочевий сік Сандора;) 
13. В мене на холодильнику висить ловець снів. Важко пояснити чому. 

Отакі 13 фактів про моє життя. Цікаво чи у когось з вас є такі ж дивакуватості?)



Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...