falola

Довго не могла придумати в якій то формі вам буде цікаво прочитати підсумки року.  Стаття традиційна, але хочеться чогось нестандартного. Просто закидати фотки примітивно, як і писати в хронологічному порядку всі події. Тому я подумала відзначити найцікавіші моменти і зустрічі кольорами. Одного разу, коли мені було 17 до мене зателефонувала улюблена репетитор з укр. мови Галина Михайлівна і спитала  як би я могла охарактеризувати вірш кольором... через кілька місяців на світ з'явилась моя збірка віршів з її рецензією, де кожному твору був характерний свій колір... ну то як відголосок тих радісних часів буде сьогоднішня стаття. Я знаю, що перфекціоністів шляк трафить, якщо кольори будуть не в послідовності веселки, так, так, Сніжана я подбаю про тебе... Я не люблю червоний колір, тому замість нього відзначу бордовий - колір батьківської кухні. То колір сімейного затишку і щонедільної вечері. Колір розмов про все на світі, сміху до півночі, маминих смачних страв і татових дотепі

Хочу почати свою розповідь з невеличкої ремарочки :  Все, що відбувається на цій сторінці -  мій простір думок і їх реалізація,  це свого роду щоденник і я несу  абсолютну відповідальність за цей текст.  Якщо ви активно не погоджуєтесь з моєю думкою і  статті викликають обурення - просто не читайте.  Не обов'язково при зустрічі казати  "Оля, як це ти посміла написати, що вживала алкоголь".  Оля тут пише все, що вважає за потрібне і не потребує одобрення.  Я звикла бути чесною перед людьми,  які цікавляться мною, тому пишу тут все,  що мене хвилює або надихає.  А щодо критики - вона повинна бути конструктивна або ніяка.  Приємного недільного вечора, я починаю... 😉  Скільки людей - стільки думок, проте погодьтесь, що в житті ми часто поділяєм соціум на персонажів. З плином буднів, розумію, що частіше спостерігаю за людьми через екран телефону, оскільки моє коло спілкування досить постійне та обмежене. Зате в соцмережах щодня спостерігаю все

1. Я вмію грати на фортепіано, сопілках і в одній пісні в групі "Амігурумі" граю на губній гармошці, яку подарував тато на День Ангела в Чернівцях. 2. Це був найнеочікуваніший подарунок мені від кого-небудь коли-небудь. Гармошка. Саме вона. :)  3. Я не ходила в дитячий садок, мене виховав двір. Йоу.  (Так, "йоу" було обов'язковим) 4. Найкращою іграшкою для мене був пластилін. І коли однокласниці в 12 вже ходили по клубах з пацанами, я ще гралась з Таньою в Барбі. Тоді був розквіт мого дизайнерського життя - я в'язала і шила лялькам одяг.  5. Я не вмію і не люблю танцювати. Це дико. 6. Вважаю, що колготи - найдурніша річ в гардеробі жінки. І тим більше, чоловіка 😂😂😂 7. Розмовляю уві сні, в дитинстві навіть ходила по хаті. 8. Проколола хрящик у вусі ще влітку, досі не можу зняти сережку. Не знаю куди звернутись - в лікарню чи майстерню. 😕  9. Колись збирала колекцію орхідей, але тепер маю тільки крихітну пальмочку з відверто безглуздою назвою сор