К основному контенту

Недільні монологи: Дзеркало наших соцмереж

Хочу почати свою розповідь з невеличкої ремарочки : 
Все, що відбувається на цій сторінці - 
мій простір думок і їх реалізація, 
це свого роду щоденник і я несу 
абсолютну відповідальність за цей текст. 
Якщо ви активно не погоджуєтесь з моєю думкою і 
статті викликають обурення - просто не читайте. 
Не обов'язково при зустрічі казати 
"Оля, як це ти посміла написати, що вживала алкоголь". 
Оля тут пише все, що вважає за потрібне і не потребує одобрення. 
Я звикла бути чесною перед людьми, 
які цікавляться мною, тому пишу тут все, 
що мене хвилює або надихає. 
А щодо критики - вона повинна бути конструктивна або ніяка. 
Приємного недільного вечора, я починаю...😉 

Скільки людей - стільки думок, проте погодьтесь, що в житті ми часто поділяєм соціум на персонажів. З плином буднів, розумію, що частіше спостерігаю за людьми через екран телефону, оскільки моє коло спілкування досить постійне та обмежене. Зате в соцмережах щодня спостерігаю все нових і нових індивідуальностей. Думаю, цікаво буде поговорити про їхню колоритність, тим більше, що ви теж з ними стикаєтесь кожного разу, коли натискаєте на значок соцмережі.
Не знала як їх впорядкувати, тож спробую за віком.
1. Молодші школярі - діти, на яких впала вся розкіш інтернету, не такі дикі, як були ми в 2007, вони вже знають, що їм потрібно - 1000 картинок мультперсонажів. Такі ще точно мають інтерес писати "привіт, як справи?" і "шо робиш?" І вони справді милі.
2. Старші школярі. Дівчатка. Оскільки життя мене часто зводить з ними в межах роботи чи практики, то потім в соцмережах здається, що то не та гарна дитина, яка відповідала на уроці, а жінка з величезним досвідом романтичних стосунків, її фотографії і статуси наштовхують на думку про власну необізнаність. Вона знайде сенс в піснях Монатіка значно глибший, ніж закладав сам автор. Я сама така була, чого соромитись, проте думала, що після нашого покоління таким вже не будуть "страдати".
3. Старші школярі. Хлопці. Оскільки мужчини повільніше розвиваються, то така поведінка характерна і багатьом студентам. Можна довго розказувати і про фото дорогих авто, і про статті успішних чоловіків, але є одна фраза, яка пояснить весь сенс "Брат за брата за основу взято". 
4. Дівчата мого покоління - о тут є де розвернутись. Перший типаж просто для того, щоб поговорити і забути, з нього і почнем - тигриці-спокусниці. Попа, груди, попа, груди, цитата про каралєву, нарощені нігті, коси, вії і знову попа. 
5. Тонка душа. В неї на сторінці 3 фотки, з яких дві картини невідомого художника і кіт. Раз в пів року на стіні з'являється вірш, значення якого в житті персонажа зрозуміє лише найближче оточення. Єдине, що черпаю я на таких сторінках - ідеї яку би книгу прочитати, бо в них все є як не цитати, то списки авторів. А загалом, один мій знайомий казав, що знайомитись в мережі з такою дівчиною дуже ризиковано. 
6. Коли я почала вести блог, ніхто з моїх знайомих таким не займався, а зараз зайдеш в інстаграм - всі блогери. І якщо серйозно, це дуже важко. Щоб стати відомим блогером треба вміти гарно фотографувати, подолати власну дислексію і грамотно писати про цікаві речі (бажано корисні, а не так як я тут:), крім того треба мати приємну зовнішність і спілкуватись з дописувачами. Тим не менш, всі себе пробують в такій сфері і достатньо успішно, хоч інколи це дуже смішно виглядає збоку. Коли підряд 5 однакових фото і в підписі ті ж самі цитати Великих Реперів.
7. Хлопці в інстаграмі...Рідко залишаються мужніми, в мене принаймні мало таких профілів в підписках. Якось від сотого селфі їхнє хіпстерство (вже певно і субкультури такої нема, а я не знаю, яким синонімом замінити) так от, воно виходить за межі, а ще як вони починають фоткати каву , то взагалі. 
8. Фітоняшки. І дівчата, і хлопці викликають в мене заздрість своїми пресами, тільки інколи складається враження, що все чим вони живуть - то зал і боїшся спитати їх про улюбленого поета чи художника. 
9. Рухаємось далі по віковій категорії - матусі. Мами в інстаграмі то окремий космос. Я ще навіть не готуюсь до материнства, проте вже знаю де замовляти іграшки, як краще годувати і в чому носити те маля. Надіюсь, що вони не видалять своі пости, бо під час вагітності вони точно мені знадобляться, але зараз коли вся стрічка в чужій дитині стає якось не по собі. Я зовсім не забобонна, то якесь інше відчуття, ніби дитину рекламують, наче вона виросте і 100% стане успішною та культурною.
10. Б'юті-блогери - їх повно як серед моїх однолітків, так і старших. Вже певно навіть дволіві навчились робити контурування і розрізнять консилер від бронзатора, але це все пропагує одну вічну істину - жінки продовжуть змінювати себе до невпізнаваності заради чоловіків. І якби вони (чоловіки) дивились ці відео, то попросили б кохану вмити обличчя, аби пересвідчитись, що вона не чубака.
11. Диванні діячі. То властиво чоловікам. І здебільшого, у Фейсбуці. 10 тисяч посилань в день про новини політики, громадське життя, чому не вивозять сміття, чому мер нічого не робить, які закордоном гарні дороги...в якій країні ми живемо. Апогей, коли вони ще починають сперечатись під тими посиланнями.
12. Домогосподарки. Дякую мамі, що вона таким не грається, бо то властиво її поколінню. Їх варто розділити на дві категорії. Перша - господиньки: сто рецептів крему від розтяжок, три види кексів з макаронів, як витерти пляму він молока оцтом, як захистити дітей від грипу в домашніх умовах, як залишатись привабливою для чоловіка після 30 років шлюбу.. зрозуміло, що я воліла б не знати цього всього, але достатньо зайти в новини фейсбуку - і ось воно - рецепт запіканки з нічого.
13. Друга категорія - Битва екстрасенсів: на дереві в Копичинцях з'явилась Матінка Божа, "целітєль Благочудорукий Інокентій" воскресив бабцю, свічка з Московської церкви спасе вашу душу, гороскоп для Стрільця, який відчуває себе Скорпіоном, як навчитись читати знаки...
14. Майстер на всі руки. Персонаж зустрічається серед мужчин за 50. В них на сторінці є все - як обрізати дерева в саду, як збудувати вертоліт з підручних засобів, як почистити сантехніку і захистити автомобіль від торнадо. 
15. І найстарше покоління -пенсіонери , в них на сторінці завжди знайдеш фотки себе голого в 8 років, тьотю з котом з підписом "доченька с покойным Мурзиком"(2010 г.), чорнобілі фото і спогади. То моя улюблена категорія. Вони розуміються більше, ніж ми з вами в житті.

Ого, багацько ж в мене вийшло. Звичайно, не всі такі куменді в соцмережах, але якщо ви не зустрічали хоча б когось - ви, ймовірно, не зареєстровані там.
Найкраще сміється той, хто сміється з себе. 
Всі ми різні, як і наші смаки і в цьому весь шарм і різнобарвність людей. Головне залишатись собою.
Коли йдеш по вулиці - бачиш зовнішність, коли заходиш в соцмережі - те, як себе бачить людина і як хоче себе представити, і лише в особистому безпосередньому спілкуванні можна розгледіти душу. Тому не забувайте відкладати смартфони в ім'я ближнього свого. Амінь.




Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на