Довго не могла придумати в якій то формі вам буде цікаво прочитати підсумки року.
Стаття традиційна, але хочеться чогось нестандартного. Просто закидати фотки примітивно, як і писати в хронологічному порядку всі події. Тому я подумала відзначити найцікавіші моменти і зустрічі кольорами.
Одного разу, коли мені було 17 до мене зателефонувала улюблена репетитор з укр. мови Галина Михайлівна і спитала як би я могла охарактеризувати вірш кольором... через кілька місяців на світ з'явилась моя збірка віршів з її рецензією, де кожному твору був характерний свій колір... ну то як відголосок тих радісних часів буде сьогоднішня стаття.
Я знаю, що перфекціоністів шляк трафить, якщо кольори будуть не в послідовності веселки, так, так, Сніжана я подбаю про тебе...
Я не люблю червоний колір, тому замість нього відзначу бордовий - колір батьківської кухні. То колір сімейного затишку і щонедільної вечері. Колір розмов про все на світі, сміху до півночі, маминих смачних страв і татових дотепів, бабусиних обіймів і вічних підколів між моїми сестрами і Миколою. Пишу це і вже посміхаюсь;). Завжди буду вдячна батькам за те, що приділяють нам стільки часу. За те, що не поїхали закордон, коли була така змога, за те, що люблять відпочивати з нами більше, ніж з друзями, за те, що ніколи не ставили кар'єру вище за сім'ю, за кожен дзвінок і за кожну розмову. То для мене понад все.
Рожевий - колір Вінницького зефіру, Тані і Ксюші в шапках, сновигання по снігу в пошуках щастя і виставка Гапчинської.
Помаранчевий - колір нашого намета, тобто подорожі. Літо було багате на враження, особливо незабутні дні на березі Дністра, чесно, ні Одеса, ні Карпати не викликали в мене стільки щастя, як вікенд в Зозулинцях.
Жовтий - це фестиваль Файне Місто. Як щось явно особливе і незабутнє. До цього пункту також можна віднести всі концерти в Козі, якісь імпрези на інших сценах, так само приємних.
Зелений - колір гармонії. І тільки в 2016 я вперше зрозуміла, що це означає. Зелений, то безумовно колір Йоги і окрім всіх плюсів в плані зміцнення тіла і духу, йога дала мені двох подруг - Надю і Іру. З Надєждою ми особливо зблизились, але я б скоріше порівняла її з усіма кольорами відразу, зеленого мало.
Бірюзовий - є така фотка з Юрою з літа, кину вам її сюди. От в ній для мене всі тусовки з друзями. Хоча цей рік всі глобальні вечірки були проводами когось кудись і мали часто сумні нотки, знову ж таки цей рік довів, що навіть тисячі км не змінюють наших відносин.
Ще до цього пункту я хочу згадати мою Валю, яка цьогоріч стала матусею. Народження Макса змусило нас всіх відчути себе дорослішими, ніж раніше. І то просто до зворушення радісна подія.
Голубенький - само собою це Таня. З її любов'ю до цього кольору я вже і сама в будь якому інтер'єрі чи магазині звертаю на нього увагу.
Синій - то, звичайно, мої кохані Амігурумі. Скільки ми пережили за той рік, а проте вважаю то причиною пишатись. Ми плідно попрацювали над втіленням своїх ідей і відчули колосальну віддачу від публіки. Кожен концерт - то не тільки досвід, то перш за все тепло. Тепло від очей, які дивляться на тебе і підспівують.
Фіолетовий - це мій улюблений колір після темно-зеленого. І від кількості солодкого в мене вимкнувся мозок, то треба закінчувати то все.
Рік видався яскравим і поруч з цікавими людьми.
Дякую за все, що сталось у ньому, всім, хто був у ньому стабільно щодня, чи в обідню перерву в суботу, раз в місяць по телефону, в одній зустрічі чи двох переписках в direct, всім дякую! і водночас прошу вибачення в усіх, кого можливо скривдила чи не приділила достатньо уваги. В цьому році було багато вперше: коротка стрижка, фото під водоспадом, нові знайомства, кулінарні досягнення і переглянуті серіали, нові книги і веселі колективи, міста і помилки, пісні і вчинки... сподіваюсь, в наступному році буде не менш кольоровий вінегрет подій, бо планів я не будую, але ідеї до втілення маю.
Стаття традиційна, але хочеться чогось нестандартного. Просто закидати фотки примітивно, як і писати в хронологічному порядку всі події. Тому я подумала відзначити найцікавіші моменти і зустрічі кольорами.
Одного разу, коли мені було 17 до мене зателефонувала улюблена репетитор з укр. мови Галина Михайлівна і спитала як би я могла охарактеризувати вірш кольором... через кілька місяців на світ з'явилась моя збірка віршів з її рецензією, де кожному твору був характерний свій колір... ну то як відголосок тих радісних часів буде сьогоднішня стаття.
Я знаю, що перфекціоністів шляк трафить, якщо кольори будуть не в послідовності веселки, так, так, Сніжана я подбаю про тебе...
Я не люблю червоний колір, тому замість нього відзначу бордовий - колір батьківської кухні. То колір сімейного затишку і щонедільної вечері. Колір розмов про все на світі, сміху до півночі, маминих смачних страв і татових дотепів, бабусиних обіймів і вічних підколів між моїми сестрами і Миколою. Пишу це і вже посміхаюсь;). Завжди буду вдячна батькам за те, що приділяють нам стільки часу. За те, що не поїхали закордон, коли була така змога, за те, що люблять відпочивати з нами більше, ніж з друзями, за те, що ніколи не ставили кар'єру вище за сім'ю, за кожен дзвінок і за кожну розмову. То для мене понад все.
Рожевий - колір Вінницького зефіру, Тані і Ксюші в шапках, сновигання по снігу в пошуках щастя і виставка Гапчинської.
Помаранчевий - колір нашого намета, тобто подорожі. Літо було багате на враження, особливо незабутні дні на березі Дністра, чесно, ні Одеса, ні Карпати не викликали в мене стільки щастя, як вікенд в Зозулинцях.
Жовтий - це фестиваль Файне Місто. Як щось явно особливе і незабутнє. До цього пункту також можна віднести всі концерти в Козі, якісь імпрези на інших сценах, так само приємних.
Зелений - колір гармонії. І тільки в 2016 я вперше зрозуміла, що це означає. Зелений, то безумовно колір Йоги і окрім всіх плюсів в плані зміцнення тіла і духу, йога дала мені двох подруг - Надю і Іру. З Надєждою ми особливо зблизились, але я б скоріше порівняла її з усіма кольорами відразу, зеленого мало.
Бірюзовий - є така фотка з Юрою з літа, кину вам її сюди. От в ній для мене всі тусовки з друзями. Хоча цей рік всі глобальні вечірки були проводами когось кудись і мали часто сумні нотки, знову ж таки цей рік довів, що навіть тисячі км не змінюють наших відносин.
Ще до цього пункту я хочу згадати мою Валю, яка цьогоріч стала матусею. Народження Макса змусило нас всіх відчути себе дорослішими, ніж раніше. І то просто до зворушення радісна подія.
Голубенький - само собою це Таня. З її любов'ю до цього кольору я вже і сама в будь якому інтер'єрі чи магазині звертаю на нього увагу.
Синій - то, звичайно, мої кохані Амігурумі. Скільки ми пережили за той рік, а проте вважаю то причиною пишатись. Ми плідно попрацювали над втіленням своїх ідей і відчули колосальну віддачу від публіки. Кожен концерт - то не тільки досвід, то перш за все тепло. Тепло від очей, які дивляться на тебе і підспівують.
Фіолетовий - це мій улюблений колір після темно-зеленого. І від кількості солодкого в мене вимкнувся мозок, то треба закінчувати то все.
Рік видався яскравим і поруч з цікавими людьми.
Дякую за все, що сталось у ньому, всім, хто був у ньому стабільно щодня, чи в обідню перерву в суботу, раз в місяць по телефону, в одній зустрічі чи двох переписках в direct, всім дякую! і водночас прошу вибачення в усіх, кого можливо скривдила чи не приділила достатньо уваги. В цьому році було багато вперше: коротка стрижка, фото під водоспадом, нові знайомства, кулінарні досягнення і переглянуті серіали, нові книги і веселі колективи, міста і помилки, пісні і вчинки... сподіваюсь, в наступному році буде не менш кольоровий вінегрет подій, бо планів я не будую, але ідеї до втілення маю.
Комментарии
Отправить комментарий