К основному контенту

13

1. Я не люблю засмагати. По-перше, одразу згораю, по-друге, не вмію розмастити крем з SPF і таким чином на червоній ляшці з'являється білий відбиток долоні.
2. Не знаю жодної пісні Винника. Воліла б не знати ще жодної пісні Ірини Федишин. Ви благословенні, якщо не знаєте хто це. 
3. Не вірю в талісмани, амулети і т.д., особливо укр.нар.творчість ляльки-мотанки і всякі мішечки з сіллю.
4. Найгірше в чоловіках - скупість. Вони одразу зменшуються в моїх очах до мишачого розміру і сірішають.
5. Шторки в маршрутках - зачєм?! Пачіму!? Чому саме темно-сині-бордові як зі скатертини парастасу зроблені?! Просто бісить!
6. Мене Шокує Блискучий одяг на чоловіках. Кожного разу. (Це попри обожнювання блискіток загалом. В мене навіть зубна щітка тепер повністю блискуча, дякуючи Студії 32)
7. Одного року я весь сезон проходила у камуфляжному одязі. Мені було дванадцять.
8. Дуже чутлива до ароматів. І серйозно відношусь до етикету з цього приводу. Не можна виливати на себе 500 мл і заходити в маршрутку. Не можна!!!! Ви травмуєте людей!!! 
9. Улюблений вид громадського транспорту - тролейбуси. Бо багато місця і вайфай, І дешево, і весело і пенсіонери заходять як вільні люди, а не мусять проситись. В нас в місті є тупі обмеження на к-ть пільговиків і це дуже болюче виглядає.
10. Маю звичку скуповувати предмети домашнього прибирання. Ганчірки, швабри, засоби - це все має бути в ідеальному стані для гарного настрою. В мене навіть є улюблений Ополіскувач для підлоги і я навіть це слово з кайфом вимовляю. Монічний стан)).
11. Мені дуже важко і некомфортно з людьми, які приховують свої емоції. Якщо людина "в тихом омуте..." я всіляко її уникатиму.
12. Люблю співати в машині пісні Квітки Цісик або якийсь рок, коли ми з сім'єю подорожуємо.
13. Кабачки і цвітна капуста - must eat кожного літа. І свіжий базилік! То вам не петрушка і кріп бррр).




Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...