falola

От і знов пройшли вихідні. Та цього разу вони були вельми яскраві:) Тому, що у Валічки було День Народження і тому, що воно було стилізоване. Як пояснює Вікіпедія, Стиляги - це молодіжний субкультурний рух, що виник у кінці  1940-х років і головною його ідеєю було наслідування американського життя.  Саме в такому стилі була вечірка, і саме тому ми з Ксюшою збирались на неї більше трьох годин)). Начісування - справа нелегка і "стрєлки" наводити теж не просто. Втім, можна спокійно сказати, що День Народження Валентини пройшло вдало)). Починаючи із запрошень і закінчуючи смачними стравами, все було на висоті. Незважаючи на те, що Валі вдалось неможливе - поєднати дві компанії, все було гарно). Отож, бажаю Валентині, щоби з нагоди її повноліття, все було бугі-вугі і щоб вона залишалась такою ж креативною і милою)).

....І ось, коли ти вже ну геть збився з ніг і що не година, то наче ранок понеділка...  коли навіть у шарфі зимно і хочеться раптового і цілющого затишку.. коли зненацька серед вулиць тебе знаходить дощ і вітер розкуйовджує і так нестабільну зачіску.. коли в сумці залишилась лише обгортка від улюбленого шоколаду і треба приготуватись до наступного, післяобіднього марафону у нагальних справах, вона врятує тебе.. Вона обійме, протягне долоню, зігріє, посміхнеться у відповідь  і прошепоче: "Не хвилюйся, скоро будеш вдома. Ось тобі крихточка бадьорості.." І стане краще. "Карма кава". Для тих, хто цінує.

я бажала тобі карамель і зірок повні чаші долонь ти ж впускала у дім новий день, а надвечір він ніжно холов і здіймався з диханням ночі морозним, хвилюючим, тихим опускалися твої очі, текли по обличчю ріки... На столі все та ж акварель, і якийсь іншомовний коктейль я для тебе лише менестрель, що згубив свій старий камертон.

Les sanglots longs Des violons De l'automne Blessent mon cœur D'une langueur Monotone. Tout suffocant Et blême, quand Sonne l'heure. Je me souviens Des jours anciens, Et je pleure... Et je m'en vais Au vent mauvais Qui m'emporte De çà, de là, Pareil à la Feuille morte... Paul Verlaine Поль Верлен знав, знав, що осінь - таки холодна і сумна. Може він не знав, що одного недільного дня, я сидітиму і нитиму цими рядками , жалітимусь на життя його французькою поезією, але він точно знав, що не одна людина прониклась його твором. В школі цей вірш не був улюбленим, через переклад . Неголосні Млосні пісні Струн осінніх Серце тобі Топлять в журбі, В голосіннях. Блідну, коли Чую з імли — Б'є годинник: Линуть думки В давні роки Мрій дитинних. Вийду надвір — Вихровий вир В полі млистім Крутить, жене,  Носить мене З жовклим листям. Ну що це за слово "млосні"?. Це мен

Коли мені було 3 рочки, я вивчала довколишній світ з висоти його плечей. Ми купували летючих зміїв і запускали їх в небо, часто нитки заплутувались за дерева і доводилось залишати їх там, на стадіоні 21 школи. Тоді мені було 4 і він вчив мене прагнути висот і ніколи не зупинятись. В 5 я підкорила велосипед. Можливо, це сталось і раніше, але якщо чесно, я не пам*ятаю. Один лише спогад, як він відпустив раму і я мчала по дворі під радісні вигуки друзів сама. Саме тоді я зрозуміла як це - не боятись труднощів. Він завжди підтримував і підтримує всі мої починання, чи то порізані джинси, чи значки на всіх портфелях, чи новий безкінечно-улюблений мною музичний гурт. В 12 ми мали разом зробити пірсинг, бо це круто. Я зробила спочатку ще одну дірку у вусі, потім ще одну.. Сподіваюсь, і він колись наважиться:). Бо сам же навчив мене відповідати не лише за свої слова, а і за свої вчинки. Мені було 14 і то був мій перший бірмікс, який я купила у "Соняху". Йому, звісно, про це донесли (

Друзі мої, я п*ю цей келих до дна! Сьогодні ми з вами побили рекорд! Друзі мої, Аллах пошле вам добра, за те що сьогодні ви звершили фурор:) Дорогі співвітчизники, шанувальники, вороги та інопланетяни, дякую вам за цей чудовий проведений разом час, дякую за ваші коментарі, влучну критику і такі смачні компліменти, сподіваюсь, що ви і далі будете розділяти зі мною натхнення і радість, сум і роздуми, маленькі зустрічі і масштабні події ... тут. на falola2012.blogspot.com Десять тисяч переглядів, це вам не 100 і не 200... але не будемо зупинятись на досягнутому!) Знайте, що вам тут завжди раді і всі ви завжди очікувані гості не лише на цій сторінці, але й у моєму серці. Обіцяю дивувати вас і надалі своїм буденним божевіллям, провокативними роздумами, меланхолійними рядками і порадами, щодо книг, музики і фільмів.  З подякою, Олічка Фаль

Привіт, мої диваки:) Відколи розпочалось навчання  - все шкереберть, тому я щаслива тим, що настала нарешті п*ятниця і в мене є хвилинка на такі приємнощі. Знаєте, сьогодні мій улюблений день. і справа не в тому, що я проспала фізкультуру і прогуляла лекцію з психології, і не в тому, що бабуся напекла печива... сьогодні Friday 13. Традиційно, я завжди виділяю це свято з-поміж інших днів. І сьогодні, я сподіваюсь, обов*язково станеться щось магічне або хоча б неочікуване. Взагалі, за останніх 2 тижні нічого особливо не сталось, крім того, що у мене з*явилось декілька нових предметів і декілька нових знайомих. Бути другокурсником цікаво і "пафосно")). Немає ніяких страхів і всі уже знайомі. Будні мої осінні... Листя брунатне, помада теракотова ( так! в мене нарешті з*явилась помада і це добровільно)), навушники працюють і близько 3 годин в день я проводжу в маршрутках. Дещо не вистачає часу на друзів, але вони теж дуже зайняті... Можу чесно заявити, що сезон кав*ярень і

Людина, яка змінила світ. Він - музикант тисячоліття. Він той, хто не боявся експерементувати. Творити.  Підійматись до вершин. Доводити до сліз щастя або суму. Здіймати мільйони людей. Не боявся здатись смішним або божевільним. Не боявся робити справжній епатаж і керувати Музичною Галактикою. Він той, хто лікує, мотивує і ощасливлює. Той, чиї пісні знає кожен і немає людини , яка б любила музику, але не чула його ім*я. Він - еталон. Сьогодні йому б виповнилось 67. Але СНІД не обирає. А смерть забирає кращих. Свято радості, що він був... і суму, що його більше нема. З Днем Народження, Freddie Mercury <3 Ти назавжди залишишся в наших серцях....