К основному контенту

Найтепліші слова найдорожчій людині.)

Коли мені було 3 рочки, я вивчала довколишній світ з висоти його плечей. Ми купували летючих зміїв і запускали їх в небо, часто нитки заплутувались за дерева і доводилось залишати їх там, на стадіоні 21 школи. Тоді мені було 4 і він вчив мене прагнути висот і ніколи не зупинятись. В 5 я підкорила велосипед. Можливо, це сталось і раніше, але якщо чесно, я не пам*ятаю. Один лише спогад, як він відпустив раму і я мчала по дворі під радісні вигуки друзів сама. Саме тоді я зрозуміла як це - не боятись труднощів. Він завжди підтримував і підтримує всі мої починання, чи то порізані джинси, чи значки на всіх портфелях, чи новий безкінечно-улюблений мною музичний гурт. В 12 ми мали разом зробити пірсинг, бо це круто. Я зробила спочатку ще одну дірку у вусі, потім ще одну.. Сподіваюсь, і він колись наважиться:). Бо сам же навчив мене відповідати не лише за свої слова, а і за свої вчинки. Мені було 14 і то був мій перший бірмікс, який я купила у "Соняху". Йому, звісно, про це донесли (так і досі не знаю хто), але він не спозорив мене на очах всієї сім*ї, а просто сказав, щоб це більше не повторювалось. Чесне слово, більше я в "Соняху" бірмікс не купую по сей день:)). В 16 років людині дуже потрібно, щоб у неї повірили. в її талант. Він повірив і  своє День Народження перетворив у наш сольний концерт. Було багато людей, які чули нас вперше, але він був певен, що ми впораємось і тому пишався нами. Мені було 17, коли я отримала від нього першу похвалу за своє оповідання. Воно було написано якраз у цьому блозі і я навіть не знала, що він його читає:). Знаєте, декілька цих слів підтримки замінили сотні лайків і коментарів від інших людей. Та це ще не все. Цьогоріч взимку я думала, що не наважусь ,але він терпляче витратив усі вихідні для того, щоб навчити мене кататись на лижах. Можливо, хтось з вас розуміє, наскільки це важко і скільки потрібно мати нервів, сили і бажання. 
Зараз мені 18 і кожним роком свого життя я завдячую йому - таточку ! З Днем Народження, найрідніший! Будь завжди здоровим, спокійним, радісним, закоханим і таким же найкращим батьком у світі, як ти є !!! Нехай здійснюються всі твої заповітні мрії про подорожі, нехай на дачі все буяє, нехай у футболі завжди перемагають твої фаворити, а риба буде завжди смачна і досушена, хай поруч будуть вірні друзі, а на роботі  - відповідальні коллеги, і знай, що ми тебе дуже любимо і цінуємо!
Вітаю!

Комментарии

  1. Мій острів душі....ти мене розчулила. А мо перехвалила?????

    ОтветитьУдалить
  2. без вашої любові мене б не було...

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. я не перехвалюю, ти ж знаєш)
      і я маю право пишатись своїм татком:)))

      Удалить

Отправить комментарий

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...