falola

Цьогор ічна заключна стаття третій рік поспіль мала бути про найкращі дні народження, подорожі, вечірки та інші пригоди моєї компанії – бамівської інтелігенції. І цього року, на мій погляд, найдивовижнішим відривом був День Народження моєї молодшої сестрички Тетянки. Три дні в камуфляжі з піснями під гітару біля ватри, з філософськими розмовами і необдуманими вчинками... Я завжди рада приймати гостей в Петриках, особливо таких божевільних. Згадуючи минулий рік я бачу усміхнені обличчя і міцні обійми. Напевно, це найголовніше.Саме тому... Уявіть собі червону доріжку, кльових ведучих, вечірні сукні, метелики і оригінальні кришталеві статуетки. Ця стаття буде церемонією вручення нагород у різних категоріях і номінаціях людям, які внесли частинку себе у цей рік поруч зі мною. (готуйтесь, список величезний, але багато хто себе там знайде). Перед святами можна внести трохи кольору в тексти, тому категорії будуть позначені синім кольором, а номінації – червоним . Починаємо! Кат

От і розпочались мої довгоочікувані канікули. І найперше я вирішила навести лад у своєму соц-мережному існуванні. Отже, цієї зими буду щаслива спілкуватись з вами через купу всього:) 1) Якщо нудно і я довго не буду публікувати нічого тут, то не грайтесь в "Сокровища пиратов" (ніяк не перестану гратись в цей додаток, фуфуфу, сором), а заходьте в мій твіттер:)  Знаю, шо то вже трохи застаріла штука, але мені там зручно. Часом "геніальні" ідеї приходять в маршрутці чи у ванні - встигаю їй записати тільки в твіттер. Фільми, книги і музика, які я встигаю зацінити і рекомендувати теж там)). Тому, хто ще тримає там сторіночку - притусовуйтесь) Буду із задоволенням ретвітити і ваші шедеври :) https://twitter.com/OlichkaFalola 2) В аску свій аккаунт я деактивувала, тому там нічого цікавого не планується. 3) У https://www.facebook.com/falola2013 завжди інші пости, ніж вконтакті. Там є інформація про цікаві заходи, які відбуваються в місті і які я точно буду відвіду

Подумки загортаю себе у конверт лети, лети крізь чужі поштові скриньки.... в мене на відстань вже імунітет - головне пам'ятати обличчя, посмішку, очі, доторки вуст (не слухай мене - це відчай, оголошу йому паритет на будь-які зойки сумління) рівноцінно лезом зміряти хребет, як чекати когось з нетерпінням подумки загортаю себе у конверт лети, лети  у долоні,  яким я готова віддати усе, аби лиш зостатись в полоні. (1.12.2014) 

Нарешті. Нарешті я можу спокійно зібратись з думками. Цей запис буде таким собі олдскульним з тих часів, коли тато казав : "Шо ти тільки п'янки описуєш".  На початок я вирішила поставити фотографію, яку моя Таня назвала: "Так ніби тобі 53 роки". День 1. Вівторок "Осінній маскарад" Цей день мені однозначно запам'ятається насамперед виконанням Бумбоксу з геніальним Сергійком Сілаковим.  І закулісним селфісетом з акторами.  Завершили то все дійство за роллами в "Ясуші" з Ксюшою. Ше була Іра з її партнером Пашою, які підкорили серця факультету мистецтв своїм бальним майстер-класом. День 2. Середа День, коли я побачила один з кращих, а можливо і найкращий фільм в житті. Фільм, після якого неможливо зв'язати докупи і двох слів. Фільм, після якого застигає час і неможливо зосередитись. Фільм, яких захопить вас з першої секунди і після трьох годин ви будете ще сидіти з відкритим ротом від здивування. "Інтерс

Ви навчились відповідати на "Слава Україні" "Героям Слава", ви вивчили напам'ять "Ще не вмерла України..", ви знаєте, як розшифровується АТО і де на карті розташоване село Щастя, будучи в столиці ви з легкістю знайдете Будинок Профспілок, ви пам'ятаєте як зігрівали руки об пластикові стакани чаю і як до хрипу кричали "Україна - це Європа".... Чому, скажіть, водночас ви досі не навчились уступати місце старшим у транспорті, не навчились українських пісень, не цінуєте чужу працю, коли смітите на вулиці і чому, стоячи рік тому ви кричали "Ні- корупції! Ні -хабарництву", сьогодні ви оплачуєте собі чергову сесію, черговий нещасний екзамен...  Невже "Революція гідності" лише слова зі стрічки новин?  Невже ваша свідомість коштує 800 гривень стипендії в місяць? В християнстві таких людей називають фарисеями, а як назвати вас? Небесна сотня вже давно не сотня і не тисяча, а за кого вони помирали і гинуть досі? Я

Щось я вже давно не писала верлібри. Вчорашнє. 15.11.2014 Знаходь спогади у голові Мовчи про те, що пам'ятаєш Їхні дні народження Повітряні кульки Привабливі ціни Про те, що бачив як вони замикали двері а потім вішали нові реклами електровогні Хапай за клямку Хоч іноді, хоч у вихідні Гортай дитячі фото Згадуй дешеве морозиво і соки льодяні Рахуй літа Скільки в них ти купив (без документів) пакетного вина Скільки карамельок дали на здачу і чия в тому правда\вина? Хто біг потім знов за хлібом І куштував його дорогою в під*їзд Напевно з часом ти просто їх переріс У твоєму районі їх можна знайти будь-де Магазини з вицвілими вивісками В які вже ніхто не зайде

Крихітко моя, посміхнись, обігрій собою знедолений світ  я знаю, це надто важкий рік, але в тобі ж ще стільки надій Зірочко моя, прошу, сяй відкривай оченята і мрій ти ж яскрава така, вогням не зрівнятись з тобою вовік Ти навчила мене кожен день лиш хороше довкола шукати І без зайвих фальшивих слів феніксом на плечі воскресати 13.11.2014 00:01

Привіт, хомячата. Розпочався новий тиждень і ви собі зараз, сидячи з кружкою чаю і по вуха загорнувшись в покривала можете трохи відпочити від сесії, роботи чи інших буденних справ. Я вам розкажу, як то класно жити в Тернополі і випадково потрапляти у найбільш творчі тусовки. Неділя. моє Таняшко запросили виступати від імені Street Spiving на творчому вечорі "Мистецька Україна". Шо то таке, з чим його їсти і чи варто їсти взагалі ні я, ні Таня, ні купа народу, яких ми покликали з собою - не знали. Але тепер пояснюю: Ідею проведення такого літературного вечора висунула молодіжна організація "ФРІ". До дня писемності України арт-галерея Бункермуз прийняла до себе і поетів, і поеток, і музикантів і просто креативних людей.  Ми прийшли перед самим виступом коханих Bugs Bunnу, які сьогодні виконували акустичну програму... Я обожнюю. Обожнюю їхній шедевр - пісню про Тернопіль. Я готова слухати її нескінченно довго.Дякую вам, зайченята. Ви, як завжди, навіть не на

зовсім не хотілось вставати взувати хатнє, натягувати халат відмикати двері несправжньо посміхатись відповідати на всі запитання ствердно, так, так, так мріялось залишитись тут під ковдрою наодинці із болем, слухати британську музику,  писати дворядкове, читати сучасних, молоти дурниці приходь сюди,  став себе на полиці запалення осені -  зів'ялі квіти найкращий варіант для самотніх і неймовірні втіхи -  дивитися з вікна на дощ, уявно цілувати кохані повіки 23.10.2014

Підраховую дні. Скільки їх тут, буденних? Моє помешкання прозоре, жодних прикрас і надлишків. Білосніжна стіна, така ж стеля. Ліжко, маленький столик без гострих кутів. Тут все без гострих кутів. І предметів. І котів. Напевно, лише за котами трішки сумно. Ніколи не проявляла до них особливої ніжності, скоріше ми спів існували, спільно їли і деколи спали.  Отож тут немає котів, вони б і так тут не вижили. Жодного простору, жодних можливостей зіпсувати ідеальну стерильність. Навіть штори неможливо подерти, бо вони з пластику. Я люблю це вікно. За ним гарний сад. Такий сад мені зустрічався лише двічі - одного разу в Чехії і от - зараз. Цвітуть черешні і яблуні. Їхній аромат просочується крізь мої наглухо замкнені шибки. Раз на добу тут провітрюють і тоді сад розростається посеред моєї домівки. Весь інший час він живе по ту сторону барикад. І тішить погляд. В моєму помешканні немає дзеркала і це створює деякі труднощі, тому вночі, коли увімкнуть люстри я розглядаю своє відображе

Горло болить, вуха заклало, ноги гудуть, долоні ниють...і з обличчя не сходить посмішка! Щойно приїхала з святкового концерту Bugs Bunny, що відбувся в "Козі" з нагоди їхнього першого Дня Народження! Було все - якісна музика, козівське святе буріто, торт, кульки, спалахи фотокамер, бенгальські вогники і нездоланна хвиля енергії, яка захопила всіх присутніх з першої до останньої пісні! Мар*янка - зірочка, яка завжди своїм сяйвом і невгамовністю тішить усіх, хто поруч вистояла і виспівала весь вечір на високих підборах і з крутою краваткою:)) Назар - її опора, стіна, за якою завжди вона почувається захищеною, весь вечір підхоплював заданий темп і своїм приємним вокалом доповнював Miss MC. Хлопці-музиканти: від першої ноти до останньої в жодному разі не засумніваєшся у їхньому високому рівні професіоналізму. Валєра, Міша і Сашко - ви те, що робить цей гурт не лише гучним, а також оригінальним і стильним. І хоч Сєрий Сілаков - улюблений "зайчик" ,сьогодні був вель