"Привіт, мої шановні друзі. .." -
словами великої і відомої у вузьких бамівських кругах Міс Позитив (http://vk.com/video20005759_160602658 - ссилка на відео) я розпочинаю свій суботній монолог.
Увагу мою сьогодні привернув вислів "Секрет Полішинеля".
Вислів інколи використовується нашими ЗМІ і політологами.
але насправді ця штука значно ближча звичайним смертним, бо означає вона "Таємницю, про яку знають всі".
У Франції в ХVІІ столітті був собі народний театр. На одній з ярмарок, під час виступу Хтось придумав образ Полішинеля - глузливого і злого горбаня. То якщо на совєцкий лад - Баба Яга, яка завжди проти, або якщо на український лад - Янукович через пару років у народному фольклорі.
Пізніше Полішинель став одним з провідних персонажів лялькового театру.
Фішкою Полішинеля була звичка підкликати до себе дітей (або і не надто серйозних дорослих.. ну може ще євреїв і азіатів (авт.відсуп)) і з виглядом максимальної секретності і конспірації повідомляти очевидні речі.
По суті секрет Полішинеля - просто факт, про який знають всі, але роблять вигляд, що це страшенна таємниця.
До чого я це веду.
Останнім часом мені здається, що секрет Полішинеля всюди.
У вас не бувало відчуття, коли знаєш секрет і розумієш, що про нього знають всі, але ніхто не говорить?
І так і хочеться це обговорити і обсудити, але ні - секретно.
В магазині продали чувакам з двору після 22:00 алкоголь, одногрупники заплатили за вступ, подруга зраджує своєму хлопцю на всіх п*янках, викладачка спить з студентом, знайомий любить подругу, але вони просто друзі, колега полегшує собі життя мінімальними махінаціями в бізнесі, знайомий забив на своє життя і забухав...
хочете сказати, що про це ніхто не знає!?
І знаєте, яка причина таємничості таких, здавалось, дріб*язкових речей?
Відповідь очевидна -
МОРАЛЬ.
Морáль — система неформалізованих у вигляді правових приписів поглядів, уявлень, норм та оцінок, що регулюють поведінку людей у суспільстві, практична реалізація положень котрої забезпечується громадським осудом та іманентним імперативом соціалізованого індивіда.
Моральність нашого суспільства аж зашкалює, коли йдеться про особисте життя кожної людини.
Чомусь в плані винести окремо пластих і органічне сміття ,поступитись місцем в транспорті, доглянути безхатченкову тваринку, не осуджувати людей, які не сходяться з вами у релігійних чи політичних переконаннях - то все моральні архаїзми.
Так мало б бути, але так не є.
Зате щодо пережитків морального совєцкого еталону - тут все актуально.
Напевно, у людей досі залишилось відчуття, наче з-поміж них шпіони і вони понад усе бояться, що хтось про них щось скаже.
а як же свобода?
свобода думки, дій і почуттів??
Звісно, не варто показово жити на долоні у публіки, але і робити ілюзію таємничості не треба.
Тому, що насправді - всім байдуже.
Всім байдуже на вас і ваше життя, поки ви якось не впливаєте на чужий мікросвіт.
Єдиний вийняток - підпід*їзні бабки.
Для них ми завжди легковажні куртизанки, наркомани, алкаші і бабніки.
Люблю таких бабуль.
Вони створюють відчуття популярності.
Але ж ми не вони і тому секрети Полішинеля нам ні до чого, чи не так?
Комментарии
Отправить комментарий