Активація рецепторів або чому не варто їсти кетчуп чилі.:)

Понеділок - не характерний день для моїх записів, але давайте обговоримо суттєву річ:
АААААА!!!
як божественно!!!
як чудово йти в сукні на короткий рукав,
як прекрасно морщитись від сонця, коли забув сонцезахисні окуляри,
як приємно сидіти на підвіконні аудиторії і грітись,
як класно гуляти по місту в кедах,
як зручно приходити додому не по коліна в болоті,
як смачно жувати перший в цьому році шашлик,
як меланхолійно споглядати зоряне небо на даху...
Ось вона - весна!
Так прекрасно відчувати її шкірою, вдихати її, чути її, спілкуватись з нею, посміхатись їй....
Звісно, вона явно не імпонує навчанню і зосередженості,
але, втім, хіба ж не в цьому суть?
Коли у дворі від ранку скрипить качеля, коли у парку немає вільної лавочки, коли на сходах під корпусом більше людей, ніж у всіх аудиторіях разом взятих, коли попит на морозиво збільшується, а на чай - зменшується, коли на балконі провітрюється одяг від диму, коли на підвіконні повзає сонечко, коли в шафі звільнилось місце від шерстяних светрів, коли всі оживають, коли все оживає...
P.S. І до речі, не варто на пікнік брати кетчуп чилі. Ризикуєте або залишитись без язика, або перетворитись в дракона.:))

Весни всім!