К основному контенту

Вікенд по-Луцьки.

Останнім часом, проживаючи другий десяток, часто я відчуваю непереборне бажання стати знову дитиною, хай навіть підлітком, але лише б безвідповідальною і безтурботною.
Так от для мене немає нічого, що нагадувало б так машину часу, яка відносить у минуле (прекрасне минуле до того ж), нічого нема такого ж дієвого, як подорожі з сім'єю. Мама, тато, я і Таня - це 4 місця в машині, 2 готельні номери і 1 настрій на всіх.
Це була невеличка подорож, яку я дуже чекала, адже зараз з батьками я бачусь не так часто, як раніше і це незвично, тому шанс провести час як в старі добрі часи не можна провтикувати.
Цього разу це був Луцьк.
По-перше, треба відмітити, що в дорозі дуже важливо підібрати правильний супровід. Таня справилась на всі сто і зробила прекрасний плейлист улюблених треків. (може поділитись, якщо комусь треба)).
По-друге, хоч в спеку і важко подорожувати, слава святим фісташкам, що люди винайшли кондиціонер.

Коротше, в Луцьку є лише 2 must see :
1.
На вулиці Лютеранській, 9 живе собі дідусь в хатинці на березі річки. І все. Тільки от хатинка його - це місцевий Будинок Химер, який він оздоблює архітектурними шедеврами ось уже 30 років. Близько 500 різних статуй, погрудь, колон, облич, тварин і все це з різноманітних каменів. Готика, модернізм, бароко... Очі розбігаються і збігаються аж коли виходить сам дідусь і розповідає історію створення будівлі. Не буду все розповідати, поїдете - послухаєте, лише процитую його життєве кредо: "Найбільше я боюсь, що день пройде." Працьовитий і талановитий. З такими людьми цікаво знайомитись. Може і нам варто боятись, що день пройде дарма і думати, що ми робимо?


2. 
В Тернополі люди йдуть до озера, у Львові - до Оперного, у Києві - на Майдан Незалежності, а в Луцьку - до фортеці Люберта. Саме це їхній символ, саме тут кожна луцька пара молода робить фотосесію, саме тут проходять фестивалі, саме тут кожна цеглина розмальована іменами і датами.
У фортеці я вже вдруге, і чесно кажучи, вперше було веселіше, тому що це був 8 клас і ми були цими ненормальними дідьками  дітками, які гонили по всій фортеці і скуповували магнітики.
Тепер був шанс спокійно все роздивитись, але 40 %  пам*ятки було зачинено, бо субота це вихідний і то Луцьк. Навіщо думати, що якраз на вихідні люди може сюди і заїдуть.

Ще не можу забути готель. Будете у Луцьку - обов'язково поселіться в готелі "Околиця". Я була в багатьох українських містах і закордоном, але ще ніде мені не було так затишно як там.
Кондиціонер, холодильник, то таке...але ліжко я не забуду ніколи. Абсолютно чисте і ароматне, синтепонові подушечки і одіялко, яке напевно шили самі ангелики. Райська насолода після важкого дня !

Через погодні умови нам довелось скоротити запланований вікенд, але дорогою додому ми ще заїхали в фортецю міста Дубно (єдине, що там варте уваги - це кімната тортур і катувань - дуже реалістично і моторошно. Навіть в любителів жахів защемить під ложечкою!). Також відвідали чудове місце біля Кременця. "Бабина стодола" - це комплекс з готелем, будиночками, саунами, басейном, батутом, пляжем і річечкою. Круте!!! і ще й так близько від дому. До нас під'їхали ще хресний з сім'єю і це були чудові кілька годин на свіжому повітрі.

Проводити час з батьками весело:) і тільки так ти відчуєш себе, наче знову 12 і можна просити купити тобі мілкшейк:)


















Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на