К основному контенту

Halloween 2015 Інструкція по виживанню

Можна любити Хелловін, можна не любити, але ігнорувати його дуже важко.
І все ж, якщо є привід зайвий раз потусуватись  - то чому б і ні?

Судячи з кількості фоток в соцмережах, ви і так зрозуміли, що я провела цю ніч незабутньо, і все ж..
ІНСТРУКЦІЯ:
1. Свята не вийде, якщо не буде компанії. В моєму випадку, це була Сніжана, яка подзвонила з самого ранку, щоб поставити перед фактом "Ми йдем" і Тетянка, ну бо як без міні-Фаль. Отож, зібрати креативних людей, які точно не зморозяться змінити звичний стан речей і перевтілитись. Саме тому, я долучила до списку Сашулю. Більше диваків - цікавіше свято.

2. Придумати образ. Ми обрали таких персонажів:
1) Культовий персонаж жахів і просто няшка Пила:


2) Легендарна Кривава Мері - класика жанру:


3) Головна злодійка Льюїса Керрола - Червова Королева:


3. Знайти все необхідне: я обійшла весь базар в пошуку жезла, але всетаки щось знайшла:)
Зібратись за 5 годин до і спонтанно вирішити перефарбувати волосся в рожевий.
Перефарбувати волосся.
Накрутити його.
Почати робити макіяж і дивитись "Пилу" задля настрою. Засипати всю косметику білою пудрою і 20 раз перефарбувати писок.
1000 селфі.


4. Вийти надвір. Ловити на собі здивовані погляди.
5. Зайти в козу. 40 хв тупо провтикати під сценою.
Зустріти всіх знайомих і , нарешті, Аню і Лесю. Сісти за столик з їхніми друзями. Випити. 
Перезнайомитись, знов 1000 селфі, зустріти Сашу.


6. Послухати концерт драйвової групи і прогулятись. Відморозитись від відморозків, які хочуть знайомитись.
7. Вернутись в Козу і почати відриватись під дискотеку. Довго і дивно танцювати.
8. Годину йти додому, якщо шлях 15-хвилинний.
9. Змити макіяж.
10. Забутись.

ех, кожного року би так:)

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...