К основному контенту

Недільні монологи. Початок.

Якби я вміла писати інтригуючі зав'язки і драматичні кульмінації, я б вже давно написала роман, проте я не вмію і тому пишу так, як говорю.
Починаю цикл недільних діалогів з теми дитинства. Тому що будь-які "генільні уми" починались з болота на побитих колінах і морозива за 50 коп.
Вмощуйтесь затишніше.
***
Садочок. В дитинстві він був тільки як назва фруктового соку, бо виховував мене двір. 
Мама каже, що в садіку я була 2 місяці максимум і це було дуже сумно. Як на єдиному фото з цієї держ-установи.


До речі, штучні квіти терпіти не можу по сей день.
А ось про двір є що розповісти. Змальовую картину: через все подвір'я дев'ятиповерхівки несеться компанія хлопчисьок - хтось на ровері, хтось на роліках і хвостиком за ними: кругленька, червона як буряк, дівчинка на самокаті.
***
Або інший епізод. Всі хлопці залізли на дерево і граються в космічний корабель і знову ж таки товстенька дівчинка сидить на найвищій гіляці і малює по дереву зеленою фарбою "пульт управлєнія".
***
З часом я почала гратись і з дівчатками, ключові сюжети : амазонки-побийпацанаякшопобачиш і сейлор-мун (навіть там я була чувішка в зеленій формі). Біля дверей квартири завжди було купа патиків, які я не довіряла сусідам і називала патичічками. Лідерські якості проявлялись, коли я криками і смішними матюками ділила територію, коли запрошувала на дн весь під'їзд і пхала кропиву Денису в труси (може тому він вже одружився😂). 

***
Майже з усією своєю хлопчачою бандою я спілкуюсь і по сей день, принаймні знаю хто, шо і де, чого не скажеш про дівчат. Бо справжні подруги в мене з'явились аж вкінці школи.
До речі про школу - я ніколи не була відмінницею, проте вчителі до мене дуже добре ставились. Єдині олімпіади, на які я потрапляла - з української мови. І довгі роки моє життя отруювала французька та фізика. Шкільне життя зараз не хочу описувати, бо у всіх воно, ймовірно, однакове. Розповім про інше...
Окремим абзацом мого дитинства була дача. Це було як в кращих радянських фільмах - цілий день Оля бігає по всьому кооперативу, шукає пригоди, ліпить з пластеліну, або на 5 м квадратних площі розкладає ляльки і їхній мотлох. На дачі можна співати так голосно, що аж до Тернополя чути, на дачі бабуся заварює м'ятний чай і робить яєшню з тією ж м'ятою. Та найкраще - це прогулянки з дідусем по лісу. Він показував мені різні рослинки, ми збирали ягоди і трави, одного разу потрапили під таку зливу, що не було ні волосинки сухої. Та й загалом найцікавіше на дачі в грозу. Тоді ми грали лото або доміно і не треба було жодного телевізора. А ще саме на дачі я в 6 класі поклеїла свої перші постери.
Як бачите - жодної драми, але під час написання цієї статті на душі стало дуже тепло і затишно, наче знову потрапила в той час. Хтось ж сказав, що всі ми родом із дитинства...

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Екскурс під ЇЇ сукню

Victoria’s Sicret , Calvin Klain, Triumph - навіть така провінційна дич, як я знає що це таке. Цінники на жіночу білизну часто минають межу адекватності і залишається лиш облизуватись, проходячи повз Milavitsa. Бабське існування приречене повсякчас бачити красиві речі і голодувати, щоб купити собі бікіні і запхати в них «горіх» або «персик», або « нічого (як в мене)» (в кого що) між той шмат матерії. Ми з дівчатами вирішили обсудити найбільш поширені міркування (знову ж таки стереотипи) на рахунок ліфонів (не пам‘ятаю де я вперше почула це слово 😂) і оприділитись чи далі ходити без трусів. 😂  Примітка: Оскільки імена учасниць співпадали, то відрізнити їх можна за розміром грудей. 😏 💋💋💋💋💋 1. Білизна - це статус.   Мужики мають машини, годинники, костюми, а ми що? Ми маємо груди. І оскільки перса досі змушують цю планету існувати - доводиться доводити свою блакитну кров і доцільність діадеми в буденному одязі наявністю мереживного бюстгальтера за 1000$. 👧 Та...

Мужчини не мовчать

Як приручити мужика під одним дахом 2.0 Ми думаємо, що знаємо їх на 100%, що прораховуємо кожен крок вперед і пояснюємо всі вчинки, але після цієї статті я зрозуміла, що мало знати мужчин - потрібно ще й вміти використовувати ці знання.  Хотіли відповідь чоловіків? Вмощуйтесь зручніше, вони постарались. Глава І Кордони або Його полиця  В кожного мужчини є Його Свята Недоторканна Територія, на яку не дай Бог покласти бодай погляд. То може бути гараж, поличка у ванній, чи робочий стіл або ж ящик з інструментами, навіть шуфляда з шкарпетками. Правило перше і єдине - не чіпай. Не чіпай, навіть якщо долоні чухаються від цікавості, не чіпай, якщо тобі раптом знадобилась викрутка, не чіпай навіть в страшному сні, НІКОЛИ. І не прибирай там. Він сам потім з любов‘ю в очах протре кожну дрібничку і окине все поглядом Володаря.  Володька:   Моя любима малишечка - це святе! Ненавиджу, коли "женщина с которой я живу" мацає її своїми руками. Не розумію, нафіга їй бави...

FallStyle October'2016

Я вважаю, що в році є 2 найкрасивіших місяці - квітень і жовтень. Що той, що той за рахунок дерев змінює місто в неповторну красу і надихає кожного, навіть найзануднішого скептика. Істотам також хочеться якось вирізнитись і зробити ранковий вихід з дому якнайменш болісним:) Поняття не маю, що в таких випадках мотивує чоловіків, а нас, справжніх леді (чи не вперше вживаю це словосполучення на свій рахунок), єдино втішає можливість пройтись по місту в новому, осінньому образі. Отож, осінній FallStyle !!! 1. Телефон я тримаю в руках 80% дня, тому він мусить виглядати як і власниця:)) На цей чехол можна залипати цілий день, бо блискітки рухаються і плавають. Замовляли на алі, що значно економніше, аніж купувати тут. 2. Наступний пункт це ремарочка до попередньої статті - догляд за обличчям. Завжди думала, що сироватки - це для бабусь, в крайньому разі для матусь, а виявляється це жахлива помилка! Коли наношу  вранці сироватку SPA від Oriflame і через 20 хв кр...