Від «коханий» до «мудак» один крок. Так само не всі колишні - стерви, але кожна стерва - чиясь колишня. Всі ці відносини дають нам неоціненний досвід і безмежне поле для стьобу.
Навіть я, з своєю вродженою недолугістю і жіночністю ходачківського футболіста, не раз намагалась побудувати романтичні стосунки, перш ніж зустріла Миколу і таки побудувала їх.
Практично всі з ким мене пов'язує історія - люди, які зараз викликають приємні спогади від підліткових сплетінь долонь і перших поцілунків, від кумедних подарунків, від романтичних посиденьок на сходах в під'їзді і щирих розмов по телефону цілу ніч, з усіма ними в мене прекрасні відносини і досі, але вже виключно дружні. Але так було не завжди і не з усіма.
І я більш ніж впевнена, серед них теж є ті, які згадують мене як страшний сон і думають "ото слабе. Добре, що мене то минуло." - і ставлять з цими словами свічку в церкві. І от не можу не погодитись - я далеко не подарунок. Особливо для адекватних людей. Розуму бракувало в глобальному сенсі цього фразеологізму. І якщо хтось з моїх колишніх візьме участь в цьому інтерв'ю - ви обов'язково впізнаєте поведінку 16-річної "хіщніци-тігріци" із тоталітарними замашками.
Якщо вже переболіло і відгуло - поговоримо про своїх екс). Це 13 історій виняткових випадків в історії «отношений», місія яких донести - будь нормальним/ою, щоб не потрапити в таку статтю.
Ну і традиційно, я і почну. Одну історію я написала сьогодні в інстаграмі, а ще одну від себе залишу тут.
Історія №1 або Руда собака - прикмета до розриву
Травнева зелень, обідня пора, я сиджу після уроків в парку і тут мій тогочасний бойфренд витягує з портфеля величезну руду іграшкову білку? Собаку? Істоту? ( вона надзвичайно страшна і пухнаста і перша моя думка «де таке ще продається?!») І каже «В нас сьогодні 1 місяць, вітаю! То тобі. А що ти мені подаруєш?»
І тут я впадаю в ще більший ступор, в 9 класі ніхто не казав, що дівчатка теж щось мають дарувати, ще й на перший місяць.
Гірше могло бути лише те, що я закінчила ці відносини повідомленням вконтакті. Після святкування другого місяця 😂
Історія №2 від Олі (не від мене, від іншої Олі):
О, колишні - це окрема історія, не скажу, що їх було безліч, але інколи забагато 😀Так як я сама не знала чого я хочу в цьому житті, то мені завжди було важко зробити вибір. Але коли ти одночасно спілкуєшся з трьома хлопчиками, які не проти з тобою перейти в інший етап стусунків - почати зустрічатися і всім потрібна твоя увага, а тобі ніхто особливо не подобається, о це да. Було й таке що пішовши з одним хлопчиком в кафешку, я випадково зустріла там іншого, до того ж вони знали один одного😀 звичайно вечір був втрачений і настрою вже в нікого не було, але в мене завжди виходило виправдатися і як на диво вони мені вірили😂 зараз навіть не віриться, що я таке робила, але хоч буде із чого посміятися.
Історія №3 кримінал від Насті:
Був в мене хлопець на кілька років старший від мене і, як то кажуть, трошки не в свому розумі. Але то була любов на все життя, як мені на той момент здавалось. Ця вся котовасія тривала 8 місяців, а потім я поняла, що це чудо мене не варте і кинула його. І тут починається треш: приходить до мене миритись п'яний в стєлічку, (а жила я з бабусею і дідусем) і дідусь не пустив його, випихає на загальний коридор і просто закриває двері в тамбор і він вибиває їх, це тривало десь біля двох годин, за цей час ми викликали міліцію (на той час) і пов'язали його разом з батьками (які теж приїхали), бо ми накатали заяву за хуліганство і пошкодження майна.
Історія №4 Поможи ближньому своєму, якщо він баба:
Коротше. Розкажу я, як про зустрічалась з хлопцем три дні, влаштувала його особисте життя. А від нього ні дякую, ні до побачення.
Якось лежала я в лікарні, та й пише мені симпатичний хлопчина, ми знали один одного давніше, але ніяк не могла б подумати, що він захоче зі мною щось мати.
Але пішла жара.
Коротше переписувалися і в кінцевому результаті пішли гуляти. Подаруночки, квіточки, поцілуночки.
Всі прєлісті конфетно-блювотного періоду.
Проходить три дні і мій ненаглядний починає вести себе як баба.
Я не шарю в чому причина і стараюсь всіма силами вибити її.
Краще б не питала, а з міром ушла.
Той чувак, вже 3 роки сохне за бабою, яка його відшиває як тільки може, а своє кохання вона бачить у фізиці.
Як побачила її, то моя самооцінка на мить стала дуже висока.
Але, з горем пополам, думаю поможу гарному хлопчику. От що не кажіть, а красивий був - пипець!) ще й пауверліфтер. А страдав, як баба. Любов...
Подзвонила я тій «красуні», поговорила з нею так по женскі і знаєте шо!? Проходить три дні і вони разом! Разом, карл!!!! Бабі треба було просто вставити мозги на місце.
Та й думаю може подякує, або хоча б шоколадку купить.
А в кінцевому результаті я виявилась в чорному списку.
Помогла :)
Історія №5 Даша і 40 грн інвестицій:
Только на днях вспоминала и краснела за одного из своих экс.
Мне было 15, ему – уже целых 21!!! Примерно я так и думала, именно с тремя восклицательными знаками, ведь он был невероятным красавчиком – вожатым, душой компании, звездой дискотек и лакомым кусочком для каждой барышни, кто его знал. Короче, захапала я себе этот кусочек, чем необычайно гордилась, и мы начали встречаться.
Прошел месяц, и мое чудо сообщило мне, что у него закончились деньги на телефоне, и он не может мне звонить и писать. Я, как самая заботливая девушка, бегу к маме, прошу у нее целых 40 грн, слезно упрашивая и причитая: «Мама, он вернет, я уверена!». Пополняю втихаря, типа не буду акцентировать его внимание на том, какая я классная, и все.
Проходит месяц, уже мама мне напоминает, что для 21 – летнего парня возвращать 40 грн месяц – это слишком долго. Окей, набираю, говорю: «Зайчик, пополни мне плиз счет на телефон.», он соглашается, деньги приходят, я маме показываю язык, и говорю: «Видишь, а ты не верила в его порядочность!». Казалось бы, конец истории.
Был бы, если бы через неделю это чудо не потребовало свои деньги обратно! Причем в агрессивной форме 21 – летний парень потребовал «свои» 40 грн у 15-летнего ребенка, якобы забыв, что он – то мне эти деньги и торчал! Короче, до наших 3-х месяцев мы не дожили, бежала от него дальше горизонта))
Історія №6 Притча від Ані:
Історія про те, як навчитись любити себе і свою свободу. Знайомі ми були багато років, хлопчина ніби нормальним і веселим здавався... І ось доля знов зіштовхнула, намікаючи "ну давай попробуй і таке гімно". Я навіть не зрозуміла як так швидко сімейна жизнь почалась: тут тобі і з друзями своїми не гуляй без мене, приготуй поїсти, наклади в тарілку (карл! та в нього ж руки є, хай обслуговує себе сам), поприбирай у мене вдома, доглядай за собою, не кури, не матюкайся...
Була навіть одна умова: "за кожен матюк, будеш давати мені по цукерці" Все терпілось...але запроси того мамкиного мачо все росли, і росли. Надовго мене не хватило, купила пів кг в кульочок тих самих фігових чупачупсів, поклала перед ним, і сказала -а тепер слухай все що я про тебе думаю... А зустрічались ми навіть менше місяця! Слава Богині, таких я більше не зустрічала
За той короткий період психологічного пресування, коли ти завжди винна, завжди не така, не ідеальна... Одної істєріки хватило, щоб забити болт на людину, яка за мій рахунок возвишала своє его.
І да, не всі хороші друзі можуть стати хорошою парою.
Історія №7 Уляна і знову про подвійний роман:
Кароче раніше, років так ен тому, я часто мутила з двома тіпами. Ну що сказати, так вже виходило. В той час я працювала в барі. Один з моїх хлопців був, так би мовити, офіційний. Інший - підпільний. Ну і обоє час від часу заходили в цей бар на мою роботу, щоб мене провідати. Так само хтось із них постійно проводжав додому. Прямо не знаю, як так виходило, що ніхто не планував провести одночасно. Але одного ранку приходжу я на роботу і тут моя напарниця просто в шоці і давай мені розповідати що було ввечері. Значить багінь 1 благополучно повів мене додому. Тим часом багінь 2 прийшов запитати "а де ж вона?". Ну і поки напарниця казала, що я вже тіпа пішла і він зібрався йти, як прийшов багінь 1 і вони буквально вдарились грудьми в проході. Багінь 1 прийшов сповістити, що чемно провів мене додому. Того разу все обійшлося. Тільки напарниця перенервувала. Плюс один з них знав про існування іншого. І за іронією долі через кілька років історія повторилася. Трохи в іншому контексті, але я вже не вийшла сухою з води)
Історія №8 Іра і сльози її чоловіків:
Не знаю, чому я така везуча, але всі мої колишні ПЛАКАЛИ при мені. У першого (15 років) була істерика, коли ми з ним сварилися по телефону. Він почав реально захльобуватись, я не розбирала, що він каже, але це спрацювало і я його не кинула (зробивши це через декілька тижнів). Другий був лобуряка віком 21 рік і теж плакав мені по телефону, коли ми з ним сварилися. Третій плакав, коли я його прирєвнувала до якоїсь тьолки, і тут я в скайпі бачу, як він обіймає подушку, починає плакати і казати "пробач". Кароче, я жінка, яка доведе будь-кого до сліз.
Історія №9 Найкраща подруга - конкурент? Іра розкаже:
У школі моя найкраща подруга відбила у мене хлопця, з яким у мене було аж одне побачення. Але не суть. У мене був пароль від її акаунту в вк і я читала всі їх переписки. (Можете казати, шо так робити не можна, але я була у восьмому класі і мені було пофіг, я ржала щовечора як коніна). Одного дня він їй пише: "Слухай, така справа, я досі закоханий у Іру". На що вона йому відповідає :"Не парся, мені вона теж подобається, але ми це переборемо разом". Я АФІГЕЛА. Коли ми дружили час від часу у нас проскакували якісь лесбійські жарти, АЛЕ Я Ж НЕ ДУМАЛА, ЩО ВОНА НЕ ЖАРТУЄ. Вона навіть казала (не пам'ятаю кому) що мріяла, що коли нам буде по 20 років ми з нею почнемо жити разом, як лесбійська пара. Коротше, вийшла сторі про колишню ахах
Історія №10 Альфа-самєц без шапки Олег і його історія:
В мене немає неприязні до колишніх. Мені на всіх просто байдуже, але з однією, з якою були довготривалі стосунки, у мене тепла дружба. Про неї писати не буду, бо це нудно. Кароче, розкажу про першу свою дівчину. То був десь 8 клас. Зима. Ми познайомилися вк. Як виявилося, вона навчалася в паралельному класі. Ну я зразу врубив самця і впевнено запропонував їй стосунки. Ми поставили сп. Всьо — біжу до мами, розказую шо в мене є діваха, натякаю рідним шо їм пора купляти мені квартиру, машину і взагалі шо їхній воґєр буде женивсі. Пішов наступного дня до школи, побачив її на коридорі. Засцяв і втік до свого класу. Поняв шо нада спитатися за неї в однокласниць. Але тіпа так шоб всі мені заздрили (я ж тепер альфа-самець, опитний воґєр, секс-машина). Мені сказали шо вона тупа, тож я їх послав до сраки. Мало-помалу я розвинув наші стосунки (писав їй в приват), і нарешті ми вирішили погуляти. Купиу квіти (троянди, я ж не лох якийсь), прийшоу до неї під падік, стою весь такий зашмарканий без шапки (я ж не лох якийсь шоб в шапці ходити, пф). Вона виходить з подругою і каже шо ми будемо гуляти втрьох. Так я і проносився з тими квітами як лох до самого вечора. Ми почали зустрічатися 14 лютого, а розійшлися 7 березня (я смєкалістий дуже). Потім ще було кілька дівчат, але то були зустрічання заради зустрічання. Найцікавіше те, що перші серйозні стосунки в мене з'являлися випадково, я навіть ніхера не робив. Кажуть шо під лежачий камінь вода не тече, але під лежачого Алєжку ніби з гідранту валить струя з атнашеній і любві. Зараз у мене знову серйозні стосунки, яким я дуже радий, бо це колосальне поле для натхнення. Проте інколи згадати колишніх теж приємно, бо це безцінний досвід, який формував мене як лежачого каменя. Не обсирайте своїх бивших, бо без них не було би теперішніх. Розумієте про шо я? Звичайно ж розумієте — треба слухати маму і носити шапку взимку.
Історія №11 Володька і романтика:
То були останні дні весни і наближалось велике свято - рік міцних як скеля стосунків. І як же без подарунків, окрім "love story" яке дуже хотіла моя любофЬ (після довгих переконань і шантажу, я погодився), вирішив і я ще щось креативне зробити (на той час то здавалось класною ідеєю). Вирішив зробити колодку з іменами і почепити то все біля озера на "дереві кохання". І в день річниці під час тої фотосесії ми почепили. Але ж не так все просто, для всьої романтики під звуки фотокамери викинули ключі в озеро. Після тяжкого розставання пройшло вже багато років, але кожна моя прогулянка біля озера нагадує яке ж я було молоде, закохане і дурне))))
P.S і висить вона ще по сьогоднішній день, і ще напевно довго буде висіти, так само довго ще буде згадувати і підмахувати за цю історію моя подружка Олічка (то я іх-іх-іх)
Історія №12: Історія, після прочитання якої я реально задумалась чи логічна чоловіча логіка. Інший Вова розказав:
Було так - я зустрічався з дівчиною, вона спочатку була нормальною, потім одного разу, коли ми сиділи в кіно вона, мягко кажучи, джини пускала, але то так, я стерпів. І навіть коли вона під час сексу сказала "давай я тебе буду фігачити"- то мене насторожило канєшно, але потім всьо знов було ок. Почали жити разом, любов-амур, всьо як має бути, але я почав зраджувати з іншими)))) Потім мені спонтанно вистрілило в голову зробити пропозицію їй і коли вона була дружка на весіллі, я приперся на весілля і зробив пропозицію. Всі були в шоці. Дівчина погодилась, тільки я знов передумав. 😂
Історія №13 До неї дійшли тільки найвитриваліші і повірте, це було варто наступного трешу. Історія, від якої я плакала від сміху. А розповіла її Катя:
Якось мій бивший вирішив вперше (ща буде ясно чого) обмінятись інтім-фотками, вот. Я ото шо я називаю «грудна клетка» скинула, чекаю типу його сообщенія Ню-характера. Мінута -дві нічого немає, пишу "де фотка?", він пише шо "таж тільки шо послав, сам бачив", бере і опять скидає і вже була та фотка. Потім він мені пише, шо він тільки шо поняв, шо він случайно скинув своє "хазяйство" комусь в лічку, просто переплутав.... переплутав і скинув фотку своїй бившій класній керівничці!... якій вже за 50 чи то більше... «та у вас на пошті одінакові авки, я не вдивлявся»
На такі случаї ніколи нельзя мати в друзях преподів.
Мій бивший з тих пір свою школу обходить сотими дорогами.
Комментарии
Отправить комментарий