К основному контенту

"Я, побєда і Берлін"

Будь-яка історія розпочинається з експромту.
Ми давно хотіли в Берлін і одного дня все склалось і ось - речі спаковано, букінг заброньовано, павербенк заряджено.
Пройшов тиждень з поїздки і з кожним днем мені все більш впадло було писати цю статтю😂 Чесно.! Спочатку задихаєшся від емоцій, потім намагаєшся відійти від втоми і впорядкувати все...і от на цьому я і зависла. Впорядкувати Берлін - неможливо. Якщо ви думаєте, що це місто педантичності і порядку - в мене зовсім інші враження. Але про все по порядку. 
Спочатку ми заїхали у Вроцлав - це місто найкрасивіше, яке мені доводилось бачити у Польщі.

Вроцлав - місто маленьких дрібничок і домашнього затишку. Рекомендую особливо для подорожі з дітьми - їм точно сподобається. Напевно кожен чув про вроцлавських гномів - у місті 289 гномів і знайти їх - улюблений квест туристів.




Ми не знайшли усіх гномів, проте понишпорили чудовими вуличками, порозглядали будиночки, піднялись на оглядовий міст між шпилями костелу і сходили в океанаріум. 
Насправді там ще є зоопарк і правильно називати його африкаріумом, але для мене незабутні враження залишив саме відділ з гігантським акваріумом, де над головою плавають акули і величезні черепахи. 
Вхід на цілісінький день на одного - 45 зл. (це близько 300 грн.). Оскільки я раніше вже бувала у зоопарках, то думаю, що ціна дещо завишена. А може то просто мої "жидівські почуття".
 



Знімали ми апартаменти (90 зл з одного за ніч) - однокімнатну квартиру з кухнею та ванною, майже в старій частині міста, тому було зручно і ще й економили на харчуванні - готували самі сніданки та вечері.
Ціни у закладах - адекватні, можна спокійно пообідати за 30-40 зл за двох, в Любліні ціни практично такі самі. Частина нашої компанії ще відвідали вулицю під залізничним мостом, казали що там дуже багато закладів різноманітної кухні і що було дуже смачно. Всі заклади ми шукали на додатку Foursquare, просто вказуєте необхідні фільтри - і вуаля).












Вічно страждає мій блог від того, що коли фоток в статтю більше, ніж 3 - я їх не обробляю і не редагую. Тому одразу екскюз мі за завалені горизонти і погане освітлення.
Остання точка Вроцлава, яку я рекомендую побачити - галерея неонових вивісок під відкритим небом.




А тепер - про Берлін!
Перше, що 100% характеризує це місто - вам не вистачить одного дня. І навіть двох не вистачить.
Я не напишу тут про всі місця, які ми відвідали, бо їх було бееееезліч, я напишу про ті, які мене найбільше вразили.
1. Будинок Марі-Елізабет Людерс - урядова установа, яка вповні демонструє сучасний Берлін, там просто круто. Хотілось зависнути на тих сходах на цілий день і спостерігати за туристами, спортсменами, чоловіках у костюмах і катерах, які пропливають вздовж.

 
2. Будівля Рейхстагу - це культова будова і якщо ви збираєтесь туди - ВАЖЛИВО! - зареєструйтесь на екскурсію на сайті за тиждень до (не жартую, дійсно - за тиждень) і не повторюйте наших помилок. Ми просто обійшли навколо і роздивлялись сліди від куль на стінах. 


 3. Бранденбургські ворота - цю назву навіть мій внутрішній голос не вимовляє. Втім, це однозначна візитівка міста. Цікавий факт - коли Наполеон захопив Берлін, то забрав коней з воріт у Францію, але коли німці перемогли - то забрали коней назад і ще й з насмішкою назвали площу за воротами Паризькою.







4. Телевежа. Коли я кажу, що ми заплатили по 15,5 євро з людини за те, щоб подивитись на Берлін зверху - всі крутять пальцем біля скроні. Але, повірте, варто! Мене дуже схвилювали відео, де показано будівництво і наскільки багато людей долучились до її створення.

Одне уточнення: рекомендуємо купувати квиток в терміналі, розраховуючись картою - це економить час очікування в черзі. 
Ми взяли квитки і нам повідомили, що наша черга настане за годину. Тому за той час оглянули ще площу і вулиці навколо. 






 
 


5. Музейний острів - це головна причина, чому одного дня для Берліну тисячу разів недостатньо. Наступного разу я обов'язково виділю день, аби обійти їх всіх. А ще там знаходиться найбільший у Німеччині храм Євангелістів - Берлінський Катедраль. Перед ним розкинувся невеличкий парк Люстгартен, де обов'язково треба зробити таке фото:

Крім того, в Берліні варто звернути увагу на наступне:
  • Всесвітньо відома Стіна, яка стала символом міста. Для мене вона запам'яталась зображеннями на тему толерантності. А це взагалі слово - синонім сучасного Берліна. 
  • Александр-платц. Площа з годинником, який показує години у всьому світі. Могла б бути чистішою, але демонструє Берлін як він є - з бомжами і квітучими каштанами:)
  • Сквоти. Дуже важко пояснити що це таке і на карті їх теж не вкажеш, проте можливо вам вдасться їх знайти. Це як кажуть в Тернополі "італійські дворики" (внутрішні такі, як в Одесі) або покинуті будинки, в яких реалізовуються усі представники сучасного вуличного мистецтва. Це безкінечні графіті, мурали, якісь стікери на стінах, іноді там можна зустріти і митців, які створюють щось дике. Головне, не привертайте до себе уваги. Берлінці не люблять, аби фотографували їхні дворики, де висить білизна на шнурках і стоять їхні велосипеди. Не знаю чи це навіть законно - ми фоткали, поки нас не вигнав якийсь агресивний афроамериканець. Але сквоти - це ні на що не схоже мистецтво. Це, мабуть, те, що зачепило мене в цьому місті найбільше. Зразок свободи, творчості і прогресивності. Мені здається у цьому місті немає жодного замальованого графіті - нехай кожен знайде себе в них.
  • Керрівурст - або простіше кажучи берлінська сосиска:) Це їхня коронна страва для туристів і направду - це обов'язково потрібно спробувати. І хоч вони є на кожному кроці - всеодно варто скористатись форсквером або тріп едвайзером, щоб обрати заклад, де їх готують найкраще. З німецьким пивом це просто ван лав 💓Особисто я рекомендую спробувати берлінське пиво і керрівурст в пабі Treffpunkt (знаходиться на центральній вулиці за воротами Унтер-ден-Лінден)
  • Берлінські ведмежата - це символ і якщо гномів у Вроцлаві важко знайти, ведмедів у людський зріст важко не помітити:)
  • Kreuzberg - район Берліна, поїхати в який нам знову ж таки забракло часу, але на кілька вулиць ми все ж потрапили. Там так круто! Нагадує GTA з напівоголеними дівчатами, пацанами, проходячи повз яких від страху стискається все всередині (то моя клептофобія, не більше)), з афішами, якими заклеєно стіни і вікна, забиті дошками. Думаю, важливо гуляти там в денну пору:)
  • Ровери, велосипеди і біциклі - більше, ніж тут я не бачила їх ніде. І шкодую, що ми зажали 12 євро оренди на день - тут дбають перш за все за велосипедистів, а тоді вже за пішоходів і водіїв. 
  • Якщо у вас айфон (не знаю як це працює на андроїдах), то плануючи маршрут рекомендую скористатись додатком "Карти", бо він зразу підбере для вас зручний транспорт і розпише в деталях. До речі, квиток на 2 години коштує 2.80 євро і діє абсолютно на всі види громадського транспорту. Наприклад, від Стіни можна сісти на автобус, а потім на Александр Платц пересісти на метро і поїхати до воріт. 
  • Ходять легенди про нічне життя Берліна в сенсі нічних клубів (але наша компанія зануд мріяла тільки доповзти до ліжка і вмерти від втоми), проте коли ми ввечері хотіли в 22:00 поїсти в самому центрі - все було зачинене. Не знаю з чим це було пов'язано, проте плануйте вечерю завчасно, щоб не залишитись голодними як ми:)
  • А загалом в Берліні головне - зручне взуття і вимкнути усі штампи і стереотипи в голові. Тут не шарахаються від волоцюг, не дивуються туристам, не стримуються і не засуджують. Тут усі люди максимально РІВНІ - в коханні, в релігії, в політичних уподобаннях, у расовій приналежності. Я закохалась в це місто з першої зустрічі і обіцяю повернутись ще не раз. 






 - меморіал Пам'яті вбитих євреїв Європи.
 Sony Центр виглядає просто космічно, там можна позалипати на архітектурний ансамбль майбутнього і випити кави в старбаксі:) -

 








 - щоб сфотографувати цю частину стіни доведеться зачекати у черзі:) досі не розумію такий страшний ажіотаж. а ви?




Ось такі мої враження, точніше десь 20% з них. Якщо є якісь запитання або потребуєте уточнення - пишіть, будь ласка в коменти або в приватні - обіцяю відповісти кожному. Дякую, що прочитали цей пост.



З любов'ю, з Берліна.

P.S. Назва статті - цитата Скрябіна, прочитайте його книгу "Я, побєда і Берлін", там значно веселіше, ніж тут:)

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в про

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі

1000 і 1 тупий подарунок або як позбутись всіх янголів в серванті

Настя: Я колись подарила пацику на Валентина підвіску, яка розламалась прям в момент вручення. До того всього це був Скорпіон, хоча він за знаком гороскопу Телець. В мене все. 💃 Поки всі перейдуть на wish-списки і перестануть складати статуетки ангеликів на поличці в креденсі в селі, пройде ще не одне століття. Тому сьогодні говоримо про провальні подарунки.  Мої провальні подарунки. Парадоксально, проте за всі роки мене найбільше трафляли мої ж ідеї. Це, скоріш за все, одна з причин, чому в мене не було романтичних стосунків з представниками протилежної статі.  Двічі я потрапляла на ту ж саму фігню: «ми ж друзі, давай не будемо дарувати один одному подарунки на день св. Валентина.» і тепер чому я ненавиджу цей день? та тому, що все ж мене щоразу вітали і дарували квіти і милості, а я була як лох.  ТОП-3 тупих подарунків від мене, які були адресовані мужчинам, від яких я сходила з розуму: 1. пачка цигарок  (не судіть мене, то було майже 10 років тому) 2. футболка, на якій на