Почала з меланхолії, а закінчила як завжди.

І знову п'ятниця, і знову сонячно, і знову осінь...

В мене ностальгічно-меланхолійний настрій,але це все пусте.

І на парах сьогодні повеселились, і в школу зайшла..

І так легко на душі:

Сьогодні святкують День вчителя.

Я зайшла туди з посмішкою..і зупинилась на порозі. Це точно вона? Наша школа? Все по-іншому...

Здавалось, що я не в тому місці і не в той час.

все змінилось. наче після нашого випуску настав глобальний всесвітній переворот.. нічого, що нагадувало б рідні коридори...

Я вже й пожаліла, що завітала, гадала, що зараз ніхто навіть не помітить моєї присутності..наче  там зовсім інше, нове, цікаве життя..

Але моя розгубленість змінилась на посмішку, коли я зайшла в актовий зал.

Ось воно!

точніше: ВОНИ.

вчителі.

Вони помітили нас, обернулись, почали перешіптуватись і посміхатись.. Все такі ж. Молоді і повні сил.

На сцені був теперішній 11 клас. Він для мене зовсім чужий, за винятком однієї людини,чия посмішка була найприємнішою з усіх.

Я знаю їх  лише з вигляду, і вони зовсім інші. 

Я ревную .Адже для вчителів тепер вони - найкращі - випускники.

Я заздрю їм. Вони ще не студенти.

І я розумію їх, коли вони плачуть...

Концерт закінчено. Вчителі виходять, вітаються, дехто обіймає, розпитують куди поступила і як навчання...приємно.

А ось і вона: моя шкільна мама, ріднесенька і дорога - Тетяна Іванівна.

Тепер відчуваю себе достойно: я випускниця, яка може прийти в гості, випити кави..посидіти, пліткувати, жартувати, розповідати -в кого як життя, ділитись своїм злетами і падіннями..Вона уважно слухає, підтримує, розповідає щось своє.. Я відчуваю духовне наповнення і задоволення від спілкування.

Що ще потрібно для того, щоб цей день вважати ідеальним?

Правильно,серіал:).

Я щаслива. Після всього цього ідіотично-психопатичного тижня, я щаслива. 

Як і завжди:

ОДА ВЕЛИКІЙ П*ЯТНИЦІ!

П*ятниця - великий день,

хто не шарить - той олень.

В п*ятницю - відпочивають,

То усі студенти знають.

В п*ятницю - хто сплять, хто п*ють, - 

всі по справжньому живуть.

Ось я ляжу на диван,

п*ятниця - мій талісман)