Надворі зябко, холодно, осінньо..
ти стоїш з важкою сумкою, зморена, вичавлена наче лимон. Так закінчується твій робочий день.
Поряд він. Нервовий, неспокійний і жахливо дратуючий....Палить. І сигарету, і поглядом...
Пролітає листя, вітер, щось неприємно моросить..
Перехожий. просто перехожий, але настільки до болю знайомий. За ним шлейфом простягається аромат опалого листя, ти помічаєш очі... добрі, з усмішкою.. Ти не знаєш його.
не здогадуєшся про що він мріє, його минуле, його світогляд та ідеали...Ти знайома з ним не більше місяця..Лише...
Зате - особливий. ти захоплюєшся ним лише як особистістю, як талантом. Не більше. Бо ти
знаєш, як він змінюється, коли його пальці торкаються струн...
Так само як і твої, коли відчувають під собою клавіші роялю..
Дотик душ.
Телефон знову дістає. СМС з минулого. Від минулого... Раптове хвилювання змінюється короткою відповіддю "зрозуміло". З ним все зрозуміло. І давно. Все, що вас об*єднує -це спільна валіза спогадів, і сьомий ряд у кінотеатрі...
Помічаєш, як падає недопалок... Мовчиш.
Під*їжджає маршрутка.
Ви заходите чужими людьми, стаєте спинами один до одного. Кожен оплачує проїзд сам.
в тебе не працюють навушники. Знову.
в нього рок або реп. через відстань у метр неможливо розпізнати, що так тішить його слух.
Люди виходять. Він обіймає і мовчки кладе голову на плече.
І в той самий момент ти розумієш, що вас нічого, НІЧОГО не пов*язує.
Що ви абсолютно не рідні, що вам немає про що поговорити, окрім проблем, що тебе у ньому дратує все. Посміхаєшся. Він думає, що він ніжності, ти знаєш - від іронії над собою.
тобі ж уже давно всеодно. тобі всеодно від самого початку.
І вже неважливі всі ті ночі, зорепад, лірика...
"Всеодно" не лікується.
Просто вам не в одному напрямку, просто різні маршрути, просто зараз він зійде на найближчій зупинці, а ти поїдеш далі.
просто далі.
Комментарии
Отправить комментарий