К основному контенту

Bye, October. (+година для сну)

Неділя - без діла.
Сьогодні був найприємніший ранок за останній час.)
Печиво з чаєм і Проект-Х
затишно...
На вулиці мерзотна погода, листя майже вже нема на деревах - і мені знову видно червоний столик у дворі, за яким літом ми зажигали до 01:00 ночі, пекельно холодний вітер пронизує до кісток і тільки старий пуховичок врятував мене від ще одної застуди..коли мені довелось висунути свій носик надвір.
От так закінчується жовтень.
Все частіше  я проводжу вечори переглядаючи серіали, бо нема нічого прекраснішого ніж Дін і Сем, Деймон і Клаус...ох, ідеальні ідеали)
Якщо не враховувати такі виключення - як вечір п*ятниці - то я взагалі сама чемність.)
Я закохана в плед, чай, комп і Агату Крісті (сенкс Ксюша)... і ще в Dolores O'Riordan - October.
Коротше, млинці з бананом і 6 сезон серіалу - мої плани на вечір.
Сьогодні ще сама себе потішила тим, що розспівалась до ноти сі другої октави... це досить хороший результат.
17:15, а в мене таке враження, ніби вже 21:00...
Ще й для чогось знову перевели годинники. Ніби від однієї години щось зміниться. Хоча , напевно, за годину можна багато чого встигнути:
подивитись серію, поїсти, поспати, вивчити англійську,  виїхати за місто, змокнути під дощем, прийняти ванну, приділити час дорогій людині... а скільки раз за годину можна померти або народитись! та це ж OVER900 раз))
Але нічого подібного - переведену назад годину переважна більшість населення використовуватимуть для звичайного людського сну. Що ж.. це і добре. Бо що може бути приємніше - ніж поспати.
Ааа..позіхаю..








Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

To Kill a Mockingbird \ Вбити пересмішника (рецензія)

— Я б хотів, щоб ти стріляв у бляшанки десь на задвірку, проте знаю, що битимеш пташок. Можеш бити сойок — скільки завгодно, якщо зумієш поцілити, але запам'ятай: убити пересмішника — великий гріх. Я вперше почула, щоб Аттікус сказав:  це робити — гріх, і спитала міс Моді, чому гріх. — Твій батько має слушність, — відповіла вона. — Пересмішники не роблять ніякої шкоди, а своїм співом дають нам велику радість. Вони не завдають шкоди нашим садам, не в'ють гнізд в амбарах, вони тільки співають, виливаючи нам свою душу. Ось чому гріх убивати пересмішника. Так само гріх не прочитати цей роман Харпер Лі 1960-го року. Сюжет виникає навколо 10-річної дівчинки Джин-Луїзи Фінч, яка живе з татом, служанкою і братом в містечку Мейкомб штат Алабама. Саме від її імені розпочинається розповідь про побут американців в часи «Великої депресії».  Цей роман тричі потрапляв в топ по версії журналу Publishers Weekly - в 1960, 2015 і 2016 роках. 80% американських шкіл проходять його в пр...

Рецензія на "Мовчання ягнят"

"То як тобі твій синьоокий хлопчик, пані Смерть?" Про таких як вона кажуть "сіре мишеня", про таких як він - "захоплюючий погляд". Водночас вона чує на свій адрес "красуня", а він - " у Вас дивовижний інтелект". Це важко назвати історією кохання, це зовсім не про дружбу чи підтримку. Але це точно про людську природу. Про вишуканий розум і бажання пізнати недосяжне, про гордість і рішучість, про страх, пристрасть і смак.  "Мовчання ягнят" - роман, в якому я не сумнівалась ні хвилини, відколи побачила його на полицях книгарні. Єдине, чого я боялась - зміни. Всі знають, що фільми і книги, за сюжетом яких вони зняті часто полярно відрізняються і це неабияк травмує читача. Тут ситуація була діаметрально протилежною. Справа в тому, що фільм "Мовчання ягнят" - це мій улюблений фільм всіх часів, саме з нього почалась моя безмежна любов до психологічних трилерів на тему божевільних персонажів і т.д. Це єдиний фі...

URDay 6: Небесна Manna або різниця між релігією та віросповіданям. Ярина

Є люди, які з'являються в житті несподівано. В аудиторію жіночого хору зайшла дівчина з довгим світлим волоссям, в кенгурушці і якихось прикольних кросах. Я була першокурсницею і не могла відвести очей від цієї дівчини. Щось у ній було таке, що мій мозок ідентифіковував як "крутість". Скупчення енергії, впевнена хода, кроси? Годен знати. За рік цю випускницю я бачила лише кілька разів, так само як бачили мене цьогоріч наші першокурсники. Єдине, що я знала - що їй як нікому пасує ім'я Ярина. Те, про що ми поговоримо сьогодні з нею - тема, яку блогери воліють не піднімати, бо занадто багато суперечок останнім часом (споконвіків).Але не тільки тому, що Ярина несе свою філософію, яка йде в розріз і з атеїстами, і з релігійними людьми, а ще й тому, що вона безмеж талановитий автор і виконавець в такому екзотичному (поки) для нас жанрі worship.Запрошую знайомитись!  Моя сім'я - це тато, мама і брат. Народилася я в Тернополі, кажуть, шо в 1 роддомі)) (перенош...