Та-да-да-да) якщо ви перечитаєте мій блог багато разів, то буде 3 000 переглядів) а зараз їх 2 966.
тому прошу зробити мені хелловінський подарунок і поклацати на цьому оптимістичному записі)
***
А почався мій день всіх святих ( фісташок) з того, що я , як і завжди, запізнювалась на пари... і , незнаю, чи то мій фейс був занадто злісний і випромінював гнів, чи то я така вся красива, але якийсь невідомий і незнайомий мені дядько підійшов, (мусіла вийняти навушники на ТАКІЙ кльовій пісні) і сказав:
-Дівчино, якщо ви посміхнетесь, це буде значно кращий день.
Від неочікуваності я , звичайно, залибилась на всі 16 зубів \панда\
Але на цьому пригоди мого запізнювання на англійську не зупинились,
в маршрутці я нарешті, НАРЕШТІ!, нарешті зустріла Павлуся Зіня і засяяло сонечко, і заспівали пташки, бо я його не бачила ще з випускного...ех, чудова він людина,той Дзінь-дзілінь...
Прийшла я, КАРОЧЄ, на англійську - а викдачки нема! Слава Хелловіну!
А коли вона прийшла, то я ще й халявну п*ятірку вхопила...)_
Та-да)
Далі на ОНД між тим як Юра розказував про клонування і тим як ми харили один одного, я спала в думках.). Ну бо тільки на історії можна спати реально, а на ОНД хіба шо в думках).
Після історії зарубіжної музики, де мене вразила очередная халявна п*ятірка, ми з Юрою покинули це устрашающеє заведєние (універ, себто) і в центрі я купила довгоочікуваний пуховик моєї мрії).
І з тим пуховиком почалапала на вокал.
По дорозі зустріла викладачку гуртка журналістики, на заняттях якого я була аж три (!) рази. Приємна така))і куртка в неї класна))малинооова)
Після вокалу я хотіла померти і навіть ладна була стояти всю дорогу в маршрутці , лише б ніхто мене не відволікав і не переривав музику в навушниках.
Зараз я з чистою совістю відчалюю з дому і з*явлюсь тут аж завтра після обіду. бо Хелловін буває раз в рік. І хоч церква його забороняє, і то тіпа не наше свято, його весело святкувати)
Тому, цукерки або життя, прості смертні_!
тому прошу зробити мені хелловінський подарунок і поклацати на цьому оптимістичному записі)
***
А почався мій день всіх святих ( фісташок) з того, що я , як і завжди, запізнювалась на пари... і , незнаю, чи то мій фейс був занадто злісний і випромінював гнів, чи то я така вся красива, але якийсь невідомий і незнайомий мені дядько підійшов, (мусіла вийняти навушники на ТАКІЙ кльовій пісні) і сказав:
-Дівчино, якщо ви посміхнетесь, це буде значно кращий день.
Від неочікуваності я , звичайно, залибилась на всі 16 зубів \панда\
Але на цьому пригоди мого запізнювання на англійську не зупинились,
в маршрутці я нарешті, НАРЕШТІ!, нарешті зустріла Павлуся Зіня і засяяло сонечко, і заспівали пташки, бо я його не бачила ще з випускного...ех, чудова він людина,той Дзінь-дзілінь...
Прийшла я, КАРОЧЄ, на англійську - а викдачки нема! Слава Хелловіну!
А коли вона прийшла, то я ще й халявну п*ятірку вхопила...)_
Та-да)
Далі на ОНД між тим як Юра розказував про клонування і тим як ми харили один одного, я спала в думках.). Ну бо тільки на історії можна спати реально, а на ОНД хіба шо в думках).
Після історії зарубіжної музики, де мене вразила очередная халявна п*ятірка, ми з Юрою покинули це устрашающеє заведєние (універ, себто) і в центрі я купила довгоочікуваний пуховик моєї мрії).
І з тим пуховиком почалапала на вокал.
По дорозі зустріла викладачку гуртка журналістики, на заняттях якого я була аж три (!) рази. Приємна така))і куртка в неї класна))малинооова)
Після вокалу я хотіла померти і навіть ладна була стояти всю дорогу в маршрутці , лише б ніхто мене не відволікав і не переривав музику в навушниках.
Зараз я з чистою совістю відчалюю з дому і з*явлюсь тут аж завтра після обіду. бо Хелловін буває раз в рік. І хоч церква його забороняє, і то тіпа не наше свято, його весело святкувати)
Тому, цукерки або життя, прості смертні_!
Комментарии
Отправить комментарий