Вірш про вірш.

Ще один вірш
на цей раз
Леони Вишневської
якась незнайомка,
та дуже вже вдалі вірші
мені б не повторювати слова
вірші-вірші-вірші, віриш мені?
та краще сказати сто раз,
а от промовчати - ні

Так от,
вона вела мову,
про те,
що у вічності надто мало 
терміну придатності..
що хочеться для "завжди"
більшої вартості...

А як щодо нас??
А хто відповідь дасть
за мої безсонні ночі, а твої
 - навпроти - 
прекрасні сни ?

За спільне майбутнє
гарантію на довгий час
нам виписали
під час цієї покупки??

А що, якщо завтра
ти підеш, закриєш двері.
А в мене на такий випадок
лише книга і кава

А що , якщо завтра
від мене терпіння втече
і твоє плече більш не моя розрада
правда?

знаю, боляче буде,
однак..
собака, будинок, і діти гуляють надворі
Для нас все закінчиться, вірю, що саме отак
інакше чого ж бо ми варті? доволі.