falola

У цей грозовий вечір ви вже доїли кілограми полуниць,  подивились кілька серій улюблених серіалів, вигукнули "Вау!" на спалахи за вікном, послухали душевної музики і думаєте що ще б такого зробити... Так ось - готуйтесь до екзаменів! ДО ЕКЗАМЕНІВ, нероби!!!! Звісно, це не подіяло. Ви і далі стирчите перед монітором і надієтесь прочитати тут щось радісне.  Щодо мене, то я з тих унікальних людей, які можуть собі дозволити захворіти в таку спеку. І ось, під ковдрою я насолоджуюсь нічого-не-робленням, дивлюсь Друзів і лінюсь налити собі чай.  Сьогоднішній мій пост буде не про політику, не про взаємини і точно не про навчання. Я хотіла б просто щоб з-поміж усіх справ ви знайшли час на себе. І не лише в сенсі час для себе - як час відпочинку - час за компом.  Вийдіть на вулиці, присядьте на траву, яка соковито манить до себе яскравими тонами зелені, відкрийте давно забуту книгу, напийтеся джерельної води, послухайте музику... або навпаки - вимкніть плеєр і почуйте місто

У їхній трійці всі абсолютно різні. Якщо Юра - це суцільне благородство, Віктор - експресивність, то Влад - абстракція. В мене з ним асоціюється дві речі: венергет і космос. Не можу сказати, чому космос... На рівні підсвідомості це залишилось ще з тих серпневих вечорів кількарічної давності, коли ми до 00:00 сиділи в дворі і  щоночі переписувались на будь-які теми. Він цікавий співрозмовник, у нього на все свій погляд. А венегрет - тому що довший час я не могла вимовити його прізвище. Є ж багато слів, які я не можу вимовити. Але тепер я навчилась.  І отож, сьогодні ми з Владом Венгером вирішили опублікувати статті-дует. Звісно, коли спілкуються представники протилежних статей, то завше виникають фрази типу "ти так кажеш, бо ти пацан" або "ну ти ж дівчина, в вас така логіка". І саме тому ми вирішили розвіяти стереотипи і помінятись місцями. До вашої уваги: МЖ або 20 речей, які я б втілила в життя, будучи хлопцем: (даний рейтинг складений на основі дослідж

Будь собі вільна а дім твій буде у мене поміж долонями Сьогоднішній день оголошую Днем Іздрика. Не тому, що у нього День Народження, воно аж 16 серпня. Не тому, що сьогодні якась специфічна чи особиста дата. Просто сьогодні погожа травнева субота,  я цілісінький день відходила на підборах, присвячувала себе музиці, як завжди, і тепер збираюсь прибирати. Доторкніться до прекрасного - до віршів Іздрика. Я залишу їх вам ось тут: *** будем міняти ніжність на хтивість тисячу років поспіль будем літати будем співати в серці терпкого літа будемо друзів у гості скликати з ери палеоліту – ми облаштуємо світ нанóво виростим власний квітень тільки не вір ти мені на слово дай лиш себе зігріти не змайстрував я ні клітки ні буди – не наладнав полону будь собі вільна а дім твій буде у мене поміж долонями *** то вже якими б ночі й дні не були лютими і хай вже як це не звучало б дивно коли кажу що я люблю тебе – це ненавмисно

Ох, які ж це були вихідні... Навіть не знаю з чого почати. Це був ранок п'ятниці і замість того, щоб спати і насолоджуватись вихідним днем, я з 9 ранку присвячувала свій час кулінарії. А тепер всі зосередились і звернули увагу: з 9 ранку я була біля плити. Не думайте, я не жартую. Для цього був серйозний привід. Отже, моїй молодшій сестрі виповнилось 14 і з цієї нагоди я вирішила влаштувати "вечірку" на дачі. З попередніх історій ви знаєте, що Петрики - це свого роду наше сакральне місце, де час летить дуже швидко, думається дуже повільно і всього стається дуже багато. В 18:00 ми з тортом відкрили зелену хвіртку. Гості досить швидко з'їхались, піца була ще тепла з духовки (дякую, мам) і перед тим, як вручити подарунки Танічка мусила виконати супер завдання. Це було весело:) Пєтя в протигазі, палаючий сірник і купа нових фото...  Родзвинкою 1 ночі був Юра, який вперше тусив з нашою компанією, і чесно кажучи - ОСЬ! ось кого нам не вистачало!!! Бо

Мій маленький Фалик-Шмалик ось уже ти й не маленький. логіки в словах так мало, бо лягати спати треба. Дев*яте травня вже настало, для тебе - дійсно Перемога, з*явилась ти на світ так рано, двохтисячний буяв довкола. Цвіли дерева і здавалось,  що ти -маленьке янголятко,  та через кілька років - ясно, що в тобі є малий диявол. Характер твій - як кетчуп чилі, вроді і клас, та гострий дуже. Тілець за гороскопом - впертий, Дракон - лякаючий та дужий. Співаєш наче соловейко, Лінива як в бамбуці панда, Поспати любиш як коала, а взагалі - ти просто Таня. І чотирнадцять - то вже дата, до того ж і відповідальна, тепер як ти мене знов вдариш - статтею тре відповідати. Танчітос, цьомаю тя в носик  і ще кусаю у щоку. Щоб мала ти здоров*я досить, будь чемна, я тебе люблю.

Доброго дня, люди. Почну з того, що є як мінімум 2 причини, чому цей день добрий: 1) я не ходила на пари. 2) завтра!!!.завтра Великий День. але про завтра я буду писати завтра чи в найближчому майбутньому, а розкажу про вчорашній вечір. Організатори СтудМіс ТНТУ 2014 запросили нас (мене і Таню) виступити в них у концертній програмі. Але куди я без Юрія та його гітарки. Таким чином тріо (як написали в списку) "Фаль і Юра" підготували каверину на Катерину Перрівну. Але майже до самого концерту ми не знали, де саме відбуватиметься подія. А відбувалась вона (та-да-да-дам!фанфари, софіти!) - На Болоті. Для людей, які вчаться в ТНТУ нічого фантастичного нема, але коли я раніше думала, що наш корпус віддалений від світу, то тепер я забираю свої слова назад. Болото - ось корпус, який просто вражає. Незнаю, як люди там вчаться. По-перше, запах - аромат болотяних чагарників, сирості і ще чогось вкрай незрозумілого. По-друге, дорога - ні маршруток, ні тролейбусів, ні шансів.